Яловенко Н.І. Предмет Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка Група 2 – Б л/с Дата 11.02.22р. Тема № 13 Практичне заняття ПУЛЬС, ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА. ВМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ

 

Викладач	Яловенко Н.І.
Предмет	Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка
Група	2 – Б л/с
Дата	11.02.22р.
Тема  № 13 Практичне заняття	ПУЛЬС, ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА. ВМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ

 

Виконати завдання

І. Напрацювати практичну навичку «Дослідження пульсу на променевій артерії» 

«Вимірювання артеріального тиску»

 

ІІ. Дати відповіді на запитання:

1. Які судини, які використовують для пальпації пульсу?

2. Які показники характеризують пульс?

3. Які види аритмій ви знаєте?

4. Визначення поняття артеріальний тиск

5. Характеристика систолічного та діастолічного артеріального тиску.

6. Нормальна величина артеріального тиску для здорових людей.

7. Допомога пацієнту в разі підвищеного артеріального тиску.

8. Допомога пацієнта при нападі стенокардії.

9. Біль в ділянці серця причини, спостереження і догляд за пацієнтом.

10. Спостереження і догляд за пацієнтом із запамороченням.

 

ІІІ. Вирішити задачу, скласти план сестринських втручань.

1. В реабілітаційному відділенні перебуває пацієнт Л., 48 років, який 3 тижні тому переніс гострий інфаркт міокарду. Об’єктивно: фізичний стан пацієнта задовільний. Під час розмови з медпрацівниками скаржиться на свою нікчемність, він відчуває себе зайвим в сім’ї, песимістично сприймає майбутнє. 

Визначить проблеми пацієнта? 

Тактика фельдшера і план догляду.

 

ІV. Вирішити тестові завдання: «Пульс, його характеристика»

1. Медична сестра визначає властивості пульсу. Яку судину зручніше використати для дослідження?

1. сонну артерію

2. аорту

3. променеву артерію

4. скроневу артерію

5. стегнову артерію

2. Пацієнтці К., 55 років, що лікується у кардіологічному відділенні з приводу ішемічної хвороби серця, медична сестра досліджує пульс. Пульс регулярний, його частота 98 за хв. Як охарактеризувати такий пульс?

1. тахікардія

2. брадикардія

3. аритмія

4. напружений 

5. повний

3. Пацієнту з тяжкою серцево-судинною недостатністю лікар призначив досліджувати пульс кожні три години і доповідати дані досліджень. Які властивості пульсу повинна визначити медична сестра?

1. напруження, швидкість, пульсові коливання

2. висота, швидкість, ритм

3. пульсові коливання, наповнення

4. частота, висота, напруження

5. частота, ритм, наповнення, напруження

4. У неврологічному відділенні при обстеженні пацієнта К., 55 років, медична сестра оцінювала властивості пульсу і виявили, що він є нерегулярним (неритмічним). Як оцінити такі зміни пульсу?

1. тахікардія

2. брадикардія

3. гіпертензія

4. гіпотензія

5. аритмія

5. Больной М., поступил в кардиологическое с диагнозом «ишемическая болезнь сердца». Палатная медсестра проводит медсестринское обследование, изучает частоту пульса. Какой должна быть частота пульса в норме?

1. 90-110 уд./мин.

2. 80-100 уд./мин.

3. 60-80 уд./мин.

4. 50-60 уд./мин.

5. 40-50 уд./мин.

6. Дані частоти пульсу графічно записують у:

1. листок спостереження

2. листок обстежень

3. температурний листок

4. спеціальний зошит

5. спеціальний бланк

7. Досліджуючи основні параметри пульсу, медсестра з певною силою притискає артерію до внутрішньої поверхні променевої кістки для припинення пульсації. Яку властивість пульсу визначає медсетра?

1. ритм

2. частоту

3. напруження

4. глибину

5. наповнення

8. В реанімаційному відділенні медична сестра при дослідженні пульсу у тяжкохворого виявила, що частота пульсу складає 40 уд/хв. Як оцінити такий пульс?

1. брадикардія

2. тахікардія

3. аритмія

4. ниткоподібний

5. нормальний

9. Ниткоподібний пульс має такі характеристики:

1. помірне наповнення

2. слабке наповнення і напруження

3. помірне напруження

4. порушення ритму

5. порушення частоти

10. При графічному зображенні показників пульсу одна поділка (вічко) температурного листка відповідає:

1. від 50 до 100 — 1 уд, понад 100 — 2 уд

2. від 50 до 100 — 2 уд, понад 100 — 3 уд

3. від 50 до 100 — 2 уд, понад 100 — 4 уд

4. від 50 до 100 — 4 уд, понад 100 — 6 уд

5. від 50 до 100 — 6 уд, понад 100 — 8 уд

11. У пацієнта при дослідженні пульсу спостерігається відсутність закономірності ритму та наповнення пульсу. Який це вид аритмії?

1. екстрасистолічна

2. миготлива

3. дефіцит пульсу

4. порушення частоти

5. порушення ритму

12. Медична сестра досліджує пульс пацієнта, у якого визначено високий артеріальний тиск. Вона з“ясувала, що пульс твердий. Це свідчить про порушення такої властивості пульсу:

1. напруження

2. ритм

3. частота

4. наповнення

5. дефіцит

13. При дослідженні пульсу м/с виявила, що у хворого пульс 90 уд/хв. Як ви оціните такий пульс?

1. гіпертензія

2. гіпотензія

3. брадикардія

4. тахікардія 

5. тахіпное

14. У кардіологічному відділенні у пацієнтки Н., 68 років, кількість пульсових коливань дорівнює 120 за 1 хв. Як називається цей пульс?

1. аритмія

2. рідкий пульс

3. гіпертензія

4. частий пульс

5. гіпертермія

15. В палаті-ізоляторі перебуває хворий у коматозному стані. Яке положення в ліжку він може займати?

1. пасивне 

2. активне

3. вимушене

4. Фаулера

5. Сімса

16. У хірургічному відділенні знаходиться пацієнт з термічним опіком ІІ ступеня обох передпліч. У прекції якої судини доцільно провести дослідження пульсу?

1. міжфалагнової артерії

2. ліктьової артерії

3. потиличної артерії

4. сонної артерії

5. зовнішньої яремної вени

17. При підвищенні температури тіла на 1⁰С пульс прискорюється на:

1. 2-4 за 1 хв

2. 5-6 за 1 хв

3. 6-7 за хв

4. 8-10 за хв

5. 10-12 за хв

18. Під час оцінки функціонального стану пацієнта медична сестра звернула увагу на наявність дефіциту пульсу. Поясніть, що це?

1. різниця між систолічним і діастолічним тиском

2. різниця між частотою серцевих скорочень і частотою пульсу на променевій артерії

3. різниця між систолічним і пульсовим тиском

4. різниця між пульсовим і діастолічним тиском

5. зменшення інтервалу між окремими пульсовими хвилями

19. Назвіть номер наказу з профілактики зараження ВІЛ-СНІД інфекції:

1. 720

2. 978

3. 288

4. 955

5. 223

20. У пацієнта з хронічною серцевою недостатністю в стадії декомпенсації визначено:

1. дефіцит пульсу

2. тахікардія

3. брадикардія

4. екстрасистолія

5. миготлива аритмія

 

V. Вирішити тестові завдання: «Вимірювання артеріального тиску»

1. Пацієнту з серцевою недостатністю проведено кровопускання. Медична сестра здійснює контроль за пульсом, АТ та рекомендує йому дотримуватись суворого ліжкового режиму з метою попередження такого ускладнення, як:

1. шок

2. непритомність

3. ортостатичний колапс

4. напад ядухи

5. тромбоемболія

2. Жінка, 40 років, знаходиться в кардіологічному відділенні з діагнозом гіпертонічна криза, лікар заборонив їй вставати з ліжка. Тому медична сестра відділення при потребі подавала хворій судно. У якому розчині потрібно продезінфікувати судно після кожного застосування?

1. 1% розчині хлораміну

2. 5% розчині хлораміну

3. 3% розчині хлораміну

4. 4% розчині перекису водню

5. 1% розчині хлорного вапна

3. Пацієнт К., 60 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в нефрологічному відділенні. Лікар призначив визначити добовий діурез пацієнта. Він становить 3050 мл. Дайте оцінку результату: 

1. поліурія

2. анурія

3. олігурія

4. ніктурія

5. ішурія

4. Пацієнту, 46 років, з серцево-судинною недостатністю для зменшення набряків лікар призначив сечогінний препарат. Яким методом медична сестра може контролювати ефективність дії призначеного препарату?

1. визначити співвідношення між денним та нічним діурезом

2. визначити нічний діурез

3. визначити кількість виділеної сечі кожні 3 години

4. визначити кількість рідини, введеної за добу

5. визначити добовий діурез

5. Пацієнт Д., 59 років, лікується в кардіологічному відділенні з приводу хронічної серцевої недостатності. Лікар призначив щоденний контроль АТ. Медична сестра накладає манжетку на ділянку плеча. Як перевірити правильність накладання манжетки?

1. закрити вентиль на груші за годинниковою стілкою

2. знайти пульсацію плечової артерії

3. прикласти фонендоскоп до місця пульсації і нагнітати повітря в манжетку

4. перевірити, щоб між манжеткою і тілом проходив один палець

5. перевірити положення стрілки монометра відносно нульової поділки

6. Чоловік, 60 років, звернувся до дільничного лікаря на прийом з приводу скарг на головний біль, запаморочення, шум у голові, загальну слабкість. При обстеженні: АТ 180/95 мм.рт.ст. Як називається такий показник артеріального тиску: 

1. артеріальна гіпотензія

2. артеріальна гіпертензія

3. гіпертермія

4. тахікардія

5. брадикардія

7. У пацієнта 28 років, неприємні відчуття у надчеревній ділянці, блювання, яке приносить тимчасове полегшення. Він пов“язує свій стан із споживанням недоброякісної їжі. Яке залежне медсестринське втручання необхідно здійснити медичній сестрі в першу чергу?

1. промити шлунок

2. дати знеболювальні

3. направити на УЗД

4. покласти міхур з льодом

5. дати проносні

8. Пацієнтка 55 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні з приводу стенокардії. Яка з проблем пацієнтки буде пріоритетною?

1. відсутність апетиту

2. виникнення пролежнів

3. порушення сну

4. порушення добового діурезу

5. стискаючий біль за грудиною

9. Сімейна медична сестра при здійсненні медсестринського процесу навчає пацієнта та його родичів техніці визначення водного балансу в домашніх умовах. При визначенні водного балансу необхідно підраховувати:

1. тільки кількість вжитої рідини за добу

2. співвідношення кількості виділеної сечі до кількості вжитої рідини за добу

3. тільки кількість виділеної сечі за добу

4. тільки кількість рідини, введеної парентерально

5. тільки кількість сечі, виділеної за день

10. Пацієнт, що страждає на серцеву недостатність скаржиться медсестрі на задишку при фізичному навантаженні та виділення більшої кількості сечі вночі ніж вдень. Це заважає йому відпочивати. Таке явище називається:

1. анурія

2. олігурія

3. поліурія

4. ніктурія

5. ішурія

11. У пацієнта серцево-судинна патологія. Він не знає, скільки можна вживати рідини на добу, боїться виникнення набряків. Медсестра навчає пацієнта контролювати добови діурез та кількість вжитої рідини, пояснює їх нормальне співвідношення. В нормі добовий діурез становить:

1. 45-50% від усієї вжитої рідини

2. 60-75% від усієї вжитої рідини

3. 55-60% від усієї вжитої рідини

4. 70-80% від усієї вжитої рідини

5. 85-90% від усієї вжитої рідини

12. Данні вимірювання АТ графічно записують у:

1. листок обстежень

2. листок спостережень

3. спеціальний зошит

4. спеціальний бланк

5. температурний лист

13. Яку дієту призначають пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями:

1. № 10

2. № 9

3. № 8

4. № 1

5. № 13

14. У пацієнта раптом виник стисний біль за грудиною та в ділянці серця. Який лікарський засіб треба дати пацієнту?

1. нітрогліцерин

2. компрес з камфорним спиртом

3. оксигенотерапію

4. вдихання нашатирного спирту

5. міцний час

15. У пацієнта, що знаходиться в непритомному стані, почалося блювання. Яке ускладнення особливо небезпечне в цей момент?

1. розвиток патологічного дихання

2. шлунково-кишкова кровотеча

3. зневоднення організму

4. легенева кровотеча

5. аспірація блювотних мас

16. Артеріальна гіпертензія — це артеріальний тиск, що перевищує:

1. 110/60 мм.рт.ст

2. 100/50 мм.рт.ст

3. 120/70 мм.рт.ст

4. 130/80 мм.рт.ст

5. 140/90 мм.рт.ст

17. Пацієнтка Л., 65 років, лікується у кардіологічному відділенні. АТ 200/120 мм.рт.ст. Як називається такий стан?

1. гіпертензія

2. атонія

3. дистонія

4. гіпотензія

5. колапс

18. Пацієнт О., 50 років, лікується в хірургічному відділенні з приводу шлунково-кишкової кровотечі. У пацієнта діагностована гостра судинна недостатність. Як називається такий стан?

1. запаморочення

2. серцева астма

3. колапс

4. гіпотензія

5. набряк легенів

19. У терапевтичному відділенні знаходиться пацієнт А. 45 років, з хронічною недостатністю кровообігу. Визначивши кількість виділеної сечі за добу (добовий діурез) та порівнявши її із кількістю випитої рідини та введеної парентерально м/с визначила, що пацієнт виділив більше сечі ніж отримав рідини. Як називається це діурез?

1. нормальний

2. позитивний

3. від“ємний

4. негативний

5. незбалансований

20. У хворого з інфарктом міокарда обличчя раптово набуло сіро-зеленого кольору з синюшним відтінком, з“явилася інтенсивна задишка; дихання поверхневе, 28-30 рухів за 1 хв, АТ 70/30 мм.рт.ст., зіниці помірно звужені, мляво реагують на світло. Як ви оцінюєте стан такого хворого?

1. дуже тяжкий

2. тяжкий

3. агональний

4. середньої тяжкості

5. клінічна смерть

21. Палатна м/с проводить бесіду з групою хворих щодо ризику розвитку захворювань. До розвитку якого захворювання можуть призвести психоемоційні перенапруження (стреси)?

1. вигнищева пневмонія

2. харчова токсикоінфекція

3. артеріальна гіпертензія

4. ревматичний артрит

5. хронічний пієлонефрит

22. Хвора М., 55р., скаржиться на виражений головний біль, запаморочення, нудоту, шум у вухах, тремтіння рук та ніг. АТ — 180/100 мм.рт.ст. Лікар призначив гірчичники. На яку ділянку тіла м/с повинна їх поставити?

1. на ділянку серця

2. міжлопатками

3. на грудну клітку

4. на потилицю

5. вздовж хребта

23. Назвіть номер наказу з профілактики зараження ВІЛ-СНІД інфекції:

1. 955

2. 223

3. 288

4. 38  

5. 624

24. Пацієнта доставлено до приймального відділення зі скаргами на різку загальну слабкість. Пацієнт загальмований, шкіра бліда, вкрита холодним потом, пульс ниткоподібний, артеріальний тиск знижений. Ознаки якого стану ви спостерігаєте? 

1. шок

2. непритомність

3. колапс

4. гіпертермія

5. аритмія

25. Нормальні показники артеріального тиску (мм.рт.ст.):

1. 100/60 — 139/89 мм.рт.ст.

2. 140/90 — 160/100 мм.рт.ст.

3. 90/50 — 100/60 мм.рт.ст.

4. 90/50 — 150/100 мм.рт.ст.

5. 145/95 — 150/95 мм.рт.ст.

26. Різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску — це:

1. мінімальний тиск

2. венозний тиск

3. артеріальний тиск

4. пульсовий тиск

5. максимальний тиск

27. Якщо блювотні маси мають вигляд «кавової гущі», це свідчить про те, що у хворого:

1. стеноз вороторя шлунка

2. шлункова кровотеча

3. кровотеча з розширених вен стравоходу

4. анорексія

5. легенева кровотеча

28. За призначенням лікаря медична сетра визначила АТ тяжкохворому пацієнту, результати якого необхідно графічно зобразити у температурному листі. Вкажіть ціну однієї поділки АТ в температурному листі:

1. 2 мм.рт.ст.

2. 3 мм.рт.ст

3. 4 мм.рт.ст.

4. 5 мм.рт.ст

5. 10 мм.рт.ст

29. Після хірургічного втручання у пацієнтки змінився пульс від 90 до 120 ударів за хвилину. Як називається таке збільшення частоти серцевих скорочень?

1. брадикардія

2. тахікардія

3. аритмія

4. дефіцит пульсу

5. екстрасистолія

30. У приймальне відділення поступає пацієнт з характерними ознаками отруєння. Який елемент допомоги ефективний в данній ситуації?

1. постановка гіпертонічної клізми

2. оксигенотерапія

3. призначення антибіотиків

4. зондування шлунка

5. промивання шлунка

 

Список літератури:

1.     Касевич Н.М., Загальний догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка. К.: Здоров’я, 2009.

2.     Касевич Н.М, Практикум з сестринської справи. К.: Здоров’я, 1999.

3.     Лісовий В.М. Основи медсестринства: підручник / В.М. Лісовий, Л.П. Ольховська, В.А. Капустник. – 2 – е вид. переробл. і допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – 792 с.

4.     Шевчук М.Т. Сестринська справа. – К.: Здоров’я, 1992

 

 

 

 

о найбільш важливих захворювань внутрішніх органів відносять хвороби серця і кровоносних судин, які нерідко приводять до несподіваної смерті і тому роль медичної сестри у догляді за такими хворими дуже велика і відповідальна. Медсестра повинна не тільки забезпечити добрий догляд і акуратно виконувати вказівки лікаря, але вміти визначити пульс, вимірювати АТ, знати перші ознаки надвигаючої серцевої недостатності, бути готовим завжди надати першу медичну допомогу.

        Пульс – поштовхоподібні коливання стінок артерій внаслідок руху крові та зміни тиску в судинах при кожному скороченні серця. Характер пульсу залежить, як від величини і швидкості викиду крові серцем, так і від становища стінки артерії, в першу чергу від її еластичності.

Медична сестра повинна вміти визначати слідуючі основні властивості пульсу: ритм, частоту, напруження, наповнення і величину пульсу.

        Частота пульсу (ЧП) – це кількість пульсових коливань за 1 хв. Частота пульсу в нормі – від 60 до 80 ударів за одну хвилину. Частоту серцевих скорочень понад 80 за одну хвилину називають тахікардією, а частоту скорочень менше ніж 60 за одну хвилину – брадикардією.

        У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від багатьох чинників:

- віку (найбільша ЧП у перші роки життя)

- фізичної роботи

- фізіологічного стану (під час сну пульс сповільнюється)

- статі (у жінок на 5-10 уд. частіший ніж у чоловіків)

- психічного стану

- підвищення Т тіла на 1 С прискорює пульс на 8-10 за хв..

        Напруження пульсу визначають по тій силі з якою потрібно притиснути променеву артерію, щоб повністю зупинилися її пульсові коливання. Залежить напруження пульсу від величини систолічного артеріального тиску. Якщо артеріальний тиск нормальний, артерія стискається при помірній силі, тому в нормі пульс помірного напруження. При високому артеріальному тиску артерію стиснути важче – такий пульс називається напруженим, або твердим. У випадку низького тиску в артерії вона стискується легко – пульс м’який.

        Наповнення пульсу характеризується наповненням артерії кров’ю і залежить в першу чергу від величини серцевого викиду. Якщо серцевий викид нормальний – пульс повний. При недостачі кровообігу, великої кровотечі наповнення пульсу зменшується. Такий пульс називається пустим. У разі доброго наповнення відчувається під пальцями високі пульсові хвилі, а у разі поганого – малі пульсові хвилі.

        Величина пульсу являється найбільш важливою його властивістю і залежить від перерахованих вище величин – напруження і наповнення. Пульс доброго наповнення і напруження називається великим, слабкого – малим. Частий, ледве відчутний пульс називають ниткоподібним.

        Ритм пульсу визначають по інтервалах між пульсовими хвилями. У здорової людини серце скорочується ритмічно, з однаковими інтервалами між пульсовими хвилями. У здорових людей може виникнути так звана дихальна аритмія – збільшення частоти пульсу під час вдиху і сповільнення під час видиху, яке зникає при затримці дихання . У разі захворювання серцево-судинної системи часто виникають аритмії.

        1. Екстрасистолична – між двома черговими скороченнями серця виникає додаткова систола (екстрасистола). Пауза, що наступає за екстрасистолою, називається компенсаторною паузою і є значно довшою від звичайної. Екстрасистоли можуть бути поодинокими й груповими. При деяких захворюваннях виникають напади екстрасистолічної тахікардії, які можуть тривати від декількох секунд до кількох діб.

        2. Миготлива аритмія – характеризується відсутністю закономірності ритму та наповнення пульсу. Вона характерна для тяжкого ураження міокарду.

        3. Переміжний пульс є ознакою важкого ушкодження серцево-судинної системи, при якому чергуються слабкі та сильні пульсові хвилі.

        Дуже часто в умовах миготливої аритмії розвивається дефіцит пульсу, при якому не всі серцеві скорочення виштовхують в артерії достатню кількість крові. Іноді пульсова хвиля не досягає периферичних артерій і не визначається під час пальпації. У цьому випадку не достатньо порахувати пульс на променевій артерії, а обов’язково треба порахувати кількість серцевих скорочень. Отже, дефіцитом пульсу називають різницю між частотою серцевих скорочень та частотою пульс.

        Поміж променевої артерії пульс визначають і на других судинах: скроневих, сонних, стегнових, підколінних артеріях, артерії тилу стопи і інших.

        Найчастіше пульс визначають на променевій артерії ( на долонній поверхні передпліччя хворого біля основи великого пальця)

Дані визначення частоти пульсу щоденно визначають червоним олівцем в температурному листі 

Алгоритм «дослідження пульсу на променевій артерії»

Візьміть годинник або секундомір, температурний листок, червоний олівець.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції.
2. Візьміть обидві руки пацієнта і охопіть в ділянці променево - зап'ясткових суглобів так, щоб великі пальці ваших рук були знизу на зовнішній поверхні передплічь, а пучки других, третіх та четвертих пальців опинилися зверху на внутрішній поверхні передплічь.
3. Пропальпуйте артерії на обох руках з помірною силою, притиснувши їх до променевих кісток, і визначіть синхронність пульсових хвиль та ритмічність.
4. Відпустіть одну руку пацієнта, зазначте час на секундомірі та підрахуйте частоту пульсу протягом 1 хв.
5. Визначте напруження пульсу, зверніть увагу на ритм і наповнення.
6. Зареєструйте значення частоти пульсу в температурному листку червоним кольором.

 

Артеріальний тиск – це тиск крові на стінки судин. Він залежить від сили скорочення серця (величина серцевого викиду) і тонусу артеріальної стінки.

            Цей показник відображає силу скорочення серця, прилив крові в артеріальну систему, опір і еластичність периферичних судин.

            Розрізняють:

1. Систолічний тиск

2. Діастолічний тиск

3. Пульсовий тиск

            Систолічний тиск – це тиск в період систоли серця, коли він досягає найвищої величини на протязі серцевого циклу.

            Діастолічний тиск – це тиск до кінця діастоли серця, коли він досягає мінімальної величини на протязі серцевого циклу.

            Пульсовий тиск – це різниця між систолічним і діастолічним тиском.

            Для вимірювання А/Т користуються ртутним сфігмоманометром (апарат Ріва-Роччі), пружинним тонометром і фенендоскопом по методу Короткова, електронним тонометром.

            Вимірювати А/Т необхідно у визначені години, краще ранком. А/Т можна визначити також осциляторним методом без фонендоскопа по коливанню стрілки пружинного манометра.

            Систолічний тиск в нормі коливається від 100 до 135 мм рт. ст., а діастолічний тиск – від 60 до 90 мм рт. ст. Добові коливання - в межах 10-20 мм.рт.ст. З віком артеріальний тиск дещо підвищується.

            Результати вимірювання А/Т щоденно записують в історію хвороби у вигляді дробу, а також реєструють у температурному листку у вигляді стовпчиків.

            Фізичне навантаження, емоційне збудження викликають підйом артеріального тиску.             Спостерігають щодобові коливання: вранці тиск нижчій, у вечері – вищий, під час сну тиск являється найбільш низьким.

            Після прийняття їжі систолічний тиск збільшується, а діастолічний – знижується.

            Вимірювання АТ служить незамінним діагностичним методом під час обстеження пацієнтів і є важливим об'єктивним показником функції серцево-судинної системи. Керуючись показниками АТ, можна визначити ступінь тяжкості шоку або колапсу, величину крововтрати.    Під контролем АТ проводиться введення крові, деяких ліків. Показники АТ можуть відображати ступінь захворювання різних органів (нирок, ендокринних залоз).

            Підвищення артеріального тиску вище норми називається артеріальною гіпертензією (гіпертонія), а зниження – артеріальною гіпотензією (гіпотонія).

            Найбільш частими симптомами захворювань органів кровообігу являються біль у ділянці серця за грудиною, задишка і ядуха (серцева астма), головний біль, набряки.

            Біль у ділянці серця – одна з найбільших ознак багатьох захворювань. В одних випадках серцеві болі – це проявлення тяжких органічних захворювань серця і коронарних судин ( стенокардія, інфаркт міокарду), в інших – менш безпечніших захворювань ( кардіоневроз ).

            Стенокардія(грудна жаба) - захворювання, що характеризується хворобливим відчуттям чи почуттям дискомфорту за грудиною. Біль з'являється раптово при фізичному навантаженні або емоційному стресі, після прийому їжі, зазвичай іррадіює в ділянку лівого плеча, шиї, нижню щелепу, між лопаток, ліву підлопаткову ділянку і триває не більше 10-15 хв.

При нападі стенокардії пацієнту потрібно забезпечити повний спокій, дати нітрогліцерин ( таблетку або 1-3 краплі спиртового розчину на шматочку цукру під язик).

            Ціаноз - синюшне забарвлення шкіри і слизових оболонок, обумовлена ​​темним кольором капілярної крові через підвищений вміст в ній відновленого гемоглобіну.

Прийнято розрізняти центральний (легеневий) і периферичний (серцевий) ціаноз.

            Ціаноз найбільш помітний на ділянках тіла з тонкою шкірою - губах, обличчі, пальцях рук. Клінічно важлива диференціація центральної та периферичної форм ціанозу. Центральний ціаноз має поширений характер, проявляється, зокрема, синюшністю язика (дифузний ціаноз); шкіра має попелясто-сірий відтінок, тепла на дотик. Периферичний ціаноз носить характер акроціаноза, тобто він виражений на дистальних ділянках тіла (на кистях, стопах, мочках вух, кінчику носа,губах), при цьому язик залишається рожевим, шкіра на ділянках такого ціанозу холодна. Наявність, поява або наростання ціанозу можуть бути показанням до проведення кисневої терапії. Зменшення або зникнення ціанозу може бути критерієм ефективності проведеного лікування.

            Головний біль – може бути симптомом багатьох захворювань при яких необхідне надання швидкої допомоги. Пульсуючий, давлючий біль, часто локалізується в ділянці потилиці, являється одним із перших симптомів гіпертонічного кризу.

            Гіпертонічним кризом називають небезпечний для життя стан, при якому різко підвищується АТ, що може призвести до крововиливу у мозок, розвитку серцевої астми, набряку легень та інших ускладнень.

            Супроводжується головним болем, запамороченням, шумом у вухах, відчуттям жару, пітливістю, серцебиттям, мерехтінням «мушок» перед очима, іноді нудотою, блюванням, порушенням зору, носовою кровотечею.

            Здійснюючи догляд за хворими із хронічною недостатністю кровообігу, необхідно пам’ятати, що серцеві набряки на початкових стадіях захворювання можуть бути прихованими. В таких випадках затримка рідини в організмі проявляється швидким збільшенням маси тіла і зменшенням виділення сечі.

            Дуже важливо у хворих з хронічною недостатністю кровообігу щоденно визначити кількість виділеної за добу сечі ( добовий діурез), зіставляючи його з кількістю випитої і введеної парентерально рідини ( водний баланс). При обліку випитої рідини враховують не тільки чай, соки, але і рідкі перші страви, овочі, фрукти.

            Дієта хворого повинна бути достатньо калорійною, легкоуподібненою з добавленням рослинної клітковини з підвищеним вмістом вітамінів і значним обмеженням солі і рідини ( дієта № 10, 10а ). Їжа повинна мати продукти, які багаті солями калію і кальцію. Доцільно дрібне харчування: 5-6 разів на добу.

            Надаючи допомогу хворому із хронічною недостатністю кровообігу, медична сестра повинна слідкувати за роботою кишечнику: при запорі хворому з набряками потрібно ставити гіпертонічну або олійну клізму.

            Гостра судинна недостатність клінічно проявляється непритомністю, колапсом, шоком. Вона характеризується зниженням А/Т, різкою загальною слабкістю, порушенням свідомості з периферичними проявами (блідість шкірних покривів, похолодання кінцівок, слабкий частий пульс тощо).

            В основі клінічної картини г.с.н. лежить різке зменшення об'єму циркулюючої крові з наступним погіршенням кровопостачання життєво важливих органів. Ішемія органів розвивається внаслідок раптового розширення дрібних судин, передусім артеріол і капілярів, із накопиченням великої кількості крові в судинах органів черевної порожнини і відповідним зниженням притоку крові до серця. Причиною гострих судинних розладів можуть бути інфекція, отруєння, травма, зневоднення організм), кровотеча порушення скоротливої здатності міокарда, гострі алергічні реакції тощо.

            Зомління - це короткочасна втрата свідомості внаслідок недокрів'я головного мозку. Причинами такого стануможуть бути різка зміна положення тіла, перебування у положенні стоячи протягом тривалого часу, негативні емоції, сильний біль, голодування.

            Симптоми зомління такі: непритомність, блідість та вологість шкіри, різке поверхневе дихання, знижений артеріальний тиск, пульс слабкого наповнення та напруження, зіниця ока є вузькою або помірно розширеною, реагує на світло.

            Хворому, який зомлів, надають горизонтального положення з піднятими до 45° ногами, забезпечують доступ свіжого повітря, звільняють шию та груди від стискуючого одягу, оббризкують обличчя холодною водою, дають понюхати тампон, змочений розчином аміаку, поплескують по щоках, розтирають тіло шматком сукна.

            Колапс - це гостра судинна недостатність, пов'язана з вираженим падінням тонусу судин і зменшенням об'єму циркулюючої крові. Причинами колапсу можуть бути крововтрата, інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії. Інфекційні та гострі запальні захворювання, поранення і травми, медикаментозна алергія.

            Симптоми колапсу - прострація, блідість шкірних покривів, зниження температури тіла поверхневе часте дихання, частий, слабкого наповнення пульс, низький артеріальний тиск.

Усувають причини виникнення колапсу (зупиняють кровотечу, видаляють отруту з організму), зігрівають хворого, дають подихати киснем, швидко в горизонтальному положенні транспортують його у відповідне відділення лікарні. Вводять ліки, які підвищують артеріальний тиск (адреналін, мезатон, глюкокартикоїди). Якщо колапс викликаний внутрішньом'язовим або підшкірним уведенням ліків, накладають джгут вище місця ін'єкції підвищують об'єм циркулюючої крові шляхом переливання крові та кровозамінних рідин.

            Шок характеризується різким пригніченням всіх життєвих функцій організму і являється найбільш важкою формою судинної недостатності. В ході шоку розрізняють стадію пригнічення всіх функцій з попереднім короткочасним періодом збуджена. Причинами, які викликають шок, частіше бувають травми, сильні кровотечі і різкі болі. При шоку відмічаються маскоподібне обличчя, слабка реакція на оточуюче, різке порушення больової чутливості часте та поверхневе дихання, різке зниження артеріального тиску. частий нитковидний пульс.

Хворому необхідно надати спокою, зігріти його, обкласти грілками і дати гарячого чаю, кави.

            Невідкладна допомога. Якщо шок наступив від крововтрати, необхідно негайно зупинити кровотечу: накласти джгут, внутрішньом'язово увести 2-5 мл 1% розчину вікасолу, внутрішньовенно 2 мл 5% розчину аскорбінової кислоти, 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду, влити свіжу одногрупову кров.

            При болях уводять знеболюючі засоби: промедол, морфін, антигістамінні препарати - діпразин, супрастін.

            При раптовій зупинці дихання роблять штучне дихання. При наданні першої допомоги необхідно обережне транспортування в спеціалізованому автомобілі швидкої допомоги, де можна продовжувати лікування.

При важких випадках шоку вводять кров внутрішньовенно, крапельно або струминно або внутрішньоартеріально нагнічують кров під тиском. Хороший ефект дає. вливання кровозамінників: поліглюкіну тощо. Оксигенотерапія - зволожений кисень за допомогою маски або носових катетерів. При перших ознаках набряку легенів слід давати кисень з парою спирту.

            Серцева астма – один з грізних симптомів гострої серцевої недостатності, найчастіше є ускладненням інфаркту міокарду, гіпертонічної хвороби, пороків серця, гострого нефриту та ін.

Напади серцевої астми виникають при значному застої крові в малому колі кровообігу і характеризуються появою у пацієнта відчуття браку повітря (ядухи), супроводжується тяжкою задишкою у стані спокою (прискореним поверхневим диханням 30-50 за хв.). Шкіра чола, шиї, грудей, спини покривається краплями поту та набуває блідо-синього відтінку (ціаноз). У пацієнтів часто виникає панічний страх смерті. Напад виникає найчастіше вночі, інколи його провокує фізичне навантаження.

            Пацієнти з серцевою астмою не можуть лежати, вони займають вимушене сидяче або напівсидячи положення у ліжку, найчастіше спираються на підвіконня або стіл і намагаються бути близько до відкритого вікна - це декілька полегшуюче дихання.

            Якщо пацієнту із серцевою астмою не надати своєчасно допомогу, то напад може перерости в набряк легень, при якому на тлі різкого застою крові в легеневому колі кровообігу відбувається значне пропотівання рідкої частини крові в альвеоли. Це проявляється клокочучим диханням, яке чути на відстані, виділенням великої кількості світлого або рожевого пінистого харкотиння, наростає ціаноз шкіри та слизових оболонок, набухають вени шиї, шкіра вкривається холодним липким потом.

            Набряк легень, за відсутності негайних заходів може закінчитись смертю пацієнта.

 

АЛГОРИТМ ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ЗА МЕТОДОМ КОРОТКОВА.

1. Обстежуваного посадити правим боком до столу. Розмістити праву руку на столі.

2. На середню третину оголеного плеча накласти манжетку, так, щоб її нижній край перебував на 2–2,5 см вище ліктьової ямки, а між манжетою і поверхнею плеча проходив палець. Загвинтити клапан груші та пальпаторно визначити в ліктьовому згині місце чіткої пульсації артерії і у цьому місці розмістити стетофонендоскоп.

3. За допомогою груші поступово підвищувати тиск у манжетці на 20-30 мм рт. ст. вище моменту зникнення тонів.

4. Відкрити гвинтовий клапан, знижуючи тиск у манжетці зі швидкістю 2 мм рт.ст. за 1 с стежити за показниками манометра. Покази манометра в момент виникнення першого звуку в артерії відповідають систолічному тиску. Провести оцінку отриманого результату згідно класифікації ВООЗ (див таблицю).

5. Покази манометра в момент зникнення звуку в артерії при подальшому зниженні тиску в манжетці відповідають величині діастолічного тиску. Провести оцінку отриманого результату згідно класифікації ВООЗ (див таблицю).

КЛАСИФІКАЦІЯ ГІПЕРТЕНЗІЇ ПО РІВНЮ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ВІДПОВІДНО З РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ВООЗ (1999 РІК)

Категорія	Рівень артеріального тиску
	САТ, мм рт.ст	ДАТ, мм рт.ст.
Оптимальний АТ	< 120	< 80
Нормальний АТ	< 130	<85
Високий-нормальний АТ	130-139	85-89
Гіпертензія І ст (м’яка) Підгрупа – погранична гіпертензія	140-159	90-99
	140-149	90-94
Гіпертензія ІІ ст (помірна)	160-179	100-109
Гіпертензія ІІІ ст (важка)	>180	>110
Ізольована систолічна гіпертензія Підгрупа - погранична гіпертензія	>140	<90
	140-149	<90

 

6. Вимірювання провести на лівій руці.