Викладач Яловенко Н.І. Предмет Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка Група 2 – Б л/с ІІ бригада Дата 18.01.2021 Тема № 8 Практичне заняття 1 ОСОБИСТА ГІГІЄНА ПАЦІЄНТІВ

 

Викладач	Яловенко Н.І.
Предмет	Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка
Група	2 – Б л/с ІІ бригада
Дата	18.01.2021
Тема № 8 Практичне заняття 1	ОСОБИСТА ГІГІЄНА ПАЦІЄНТІВ

 

Виконати завдання

І. Переглянути фільми, алгоритм:

Заміна постільної білизни

https://www.youtube.com/watch?v=8Q8PSZrH70E

 

Гігієна шкіри та інтимних зон лежачого хворого

https://www.youtube.com/watch?v=svENow6or9E

 

Профілактикапролежнів у лежачого хворого

https://www.youtube.com/watch?v=fM5NTqOuDAU&vl=ru

 

Пролежні: профілактика і лікування

https://www.youtube.com/watch?v=gBbOkegN6Rs

 

ІІ. Записати до щоденника з практики: План догляду за наявності ризику виникнення і поширення пролежнів (у лежачого хворого) стор.406 – 407 Лісовий В.М. Основи медсестринства, План догляду та лікування пролежнів стор. 408 Лісовий В.М. Основи медсестринства.

 

ІІІ. Опрацювати алгоритми: заміна постільної і натільної білизни, догляд за шкірою, волоссям, очима, носовою і ротовою порожниною, підмивання пацієнта.

 

ІV. Дати відповіді на запитання:

1.      Щотакепролежні?

2.      Якітиповімісцялокалізаціїпролежнів?

3.      Які анатомо-функціональніпередумовивиникненняпролежнів?

4.      Стадіїпролежнів?

 

V. Вирішити ситуаційні задачі:

1. Положення пацієнта в ліжку може бути: активним, пасивним і ____________________.

2. Для догляду за ротовою порожниною використовують ___________________________.

3. У пацієнта перелом лівої плечової кістки. На руку накладено гіпсову пов’язку. Як змінити пацієнтові сорочку?

4. У тяжкохворого, який тривалий час перебував у ліжку, у ділянці крижів з’явилась болючачервонапляма. Щоцетаке і якихзаходівнеобхідновжити?

5. В ослабленого хворого післянічного і денного сну злипаютьсяповіки і вії. Щоробити в такому разі?

VІ. Вирішити тестові завдання:

«Особиста гігієна пацієнта. Профілактика пролежнів. (20)»

1.      При проведенні профілактики виникнення пролежнів медичний працівник пам’ятає, що пацієнту змінювати положення в ліжку потрібно кожні:

1.      2год.

2.      З год.

3.      1,5 год.

4.      4 год.

5.      У разі потреби

2.      При огляді важкохворого пацієнта медичний працівник помітив у ділянці крижової кістки почервоніння шкіри, відшарування епідермісу. Яким розчином слід обробити вражену ділянку:

1.      10% розчином камфорного спирту

2.      5% розчином калію перманганату

3.      70% розчином етилового спирту

4.      1% розчином саліцилового спирту

5.      слабим розчином оцтової кислоти

3.      Відберіть необхідний розчин для обробки очей пацієнта:

1.      3% р-н перекусу водню

2.      1% р-н хлораміну

3.      Розчин фурациліну 1:5000

4.      0,5 р-н нашатирного спирту

5.      5% р-н натрію гідрокарбонату

4.      Виберіть лікарські засоби, необхідні для профілактики пролежнів.

1.      2% р-н натрію гідрокарбонату

2.      5% р-ну йоду

3.      З % р -н перекису водню

4.      Розчином фурациліну 1:5000

5.      Камфорний спирт

5.      Медичний працівниквідвідав пацієнтку А. 72 р. після інсульту, яка знаходиться на постільному режимі. При огляді пацієнтки виявлено синюшно-багрове пятно в області куприка. Як оцінити ці зміни на шкірі?

1.      Попрілості

2.      Тромбофлебіт

3.      Лишай

4.      Алергична реакція

5.      Пролежень

6.      У тяжкохворого виникли пролежні (стадія мацерації). Для обробки пухирців фельдшер використовує:

1.      5% розчин йоду

2.      1 % розчин діамантового зеленого

3.      1 % розчин саліцилового спирту

4.      5% розчин перманганату калію

5.      2% розчин борної кислоти

7.      У чому полягає профілактика запалення привушної залози, якщо у важкохворого виражена сухість ротової порожнини, а йому тимчасово заборонено вживати рідину і їжу?

1.      Вживати рідину

2.      Вживати їжу

3.      Застосовувати грілку

4.      Жувати сухарі

5.      Застосовувати міхур з льодом

8.     Рідні тяжкохворого М. 67 років поцікавилися, при якій сумі балів за шкалою Нортон хворий потрапляє в зону високого ризику утворення пролежнів?

1.      4

2.      8

3.      10

4.      14

5.      20

9.     Фельдшер після огляду важкохворої Н. 65р., яка тривалий час знаходиться на постільному режимі, виявила в ділянці крижової кістки стійку гіперемію, яка не зникає після зміни положення тіла. Оцініть стан пацієнтки.

1.      алергічна реакція

2.      попрілості

3.      нагноєння

4.      пролежні 1 ступня

5.      жирова ліподистрофія

10.     Пацієнтка 63 років, тривалий час перебуває на скелетному витяжінні з приводу відкритого перелому правого стегна. Під час ранкового туалету медичний працівник помітив інтенсивне почервоніння і пухирці, які наповнені серозною речовиною, у ділянці крижів і сідниць. Яке ускладнення виникло у пацієнтки?

1.      Гематома

2.      Дерматит

3.      Пролежні

4.      Попрілості

5.      Алергічна реакція

11.     Пацієнту необхідно закрапати у зовнішній слуховий прохід розчин з метою розм’якшення сірчаної пробки. Що можна використати у даному випадку?

1.      70% рочин етилового спирту

2.      5% розчин перманганату калію

3.      З % розчин перекису водню

4.      2% розчин натрію гідрокарбонату

5.      0,9% розчин натрію хлориду.

12.     До фельдшера ФАПу звернулися рідні лежачого тяжкохворого пацієнта з приводу того, що у хворого з’явилось почервоніння на куприку та в області лопаток, яке з кожним днем збільшується. Оглядаючи пацієнта, фельдшер звернув увагу на те, що цілісність шкіри не порушена, почервоніння шкіри інтенсивне, після зміни положення пацієнта та розтирання ділянки 10% р-н камфорного спирту не зникає .Про що це свідчить?

1.      Виникли попрілості.

2.      Виникли пролежні 1 ступня.

3.      Виникли пролежні 2 ступня

4.      Розвивається дерматит.

5.      Алергічна реакція на камфорний спирт

13.    До фельдшера ФАПу у звернулись рідні лежачої пацієнтки з приводу того, що у хворої з’явились почервоніння в пахових ямках та під грудними залозами. Оглядаючи пацієнтку, фельдшер звернув увагу на те, що цілісність шкіри дещо порушена, почервоніння інтенсивне. Про що це свідчить? Яка тактика фельдшера?

1.    Виникли попрілості. їх обробити м’яким тампоном, змоченим у слабко рожевому розчині перманганату калію, висушити промокальними рухами серветкою, засипати тальком

2.    Виникли пролежні 1 ступня. Змінювати положення пацієнта.

3.    Виникли пролежні 2 ступня. Видалити змертвілий шар шкіри.

4.    Виникли попрілості. Ділянки вимити теплою водою і висушити рушником

5.    Алергічна реакція. Встановити та усунути алерген, дати антигістамінні

14.    До фельдшера ФАПу звернувся пацієнт, у якого спостерігаються гнійні виділення з вуха. Фельдшер провела туалет слухових ходів. Що треба зробити з використаними іцструментами та перев’язувальним матеріалом зразу після виконаної процедури?

1.      Викинути в ємність для сміття

2.      Занурити в 6% р-н перекису водню на 2години.

          3. Засипати сухим хлорним вапном

4.    Інструменти занурити в дезрозчин на 60 хвилин, перев’язувальний матеріал викинути в ємність для сміття.

5.      Занурити в дезрозчин на 60 хвилин.

15.    Для об’єктивної оцінки ризику утворення пролежнів використовуємо систему бальної оцінки за Norton. Сума балів 20. Як за цією шкалою оцінити ризик виникнення пролежнів у даному випадку?

1.      Мінімальний

2.      Немає ризику

3.      Помірний

4.      Високий

5.      Особливо високий.

16.    З метою профілактики пролежнів пацієнта розмістили в положення Сімса. Дайте характеристику даного положення.

1.      Положення на животі

2.      Положення на боку

3.     Положення проміжне між на животі та на боку

4.      Положення на спині

5.      Напівсидячи положення.

17.    Фельдшер пояснив пацієнту, що йому можна

самостійно повертатися, сідати у ліжку і вставати ,1 з нього, ходити по палаті. Заходи особистоїгігієни, фізіологічні відправлення та прийом їжі проводити в палаті. Який режим фізичної активності призначено пацієнту?

1.      Суворий ліжковий

2.      Напівліжковий

3.      Ліжковий

4.      Загальний

5.      Активний.

18.      У пацієнта М., із захворюванням очей утворюються кірочки, які склеюють повіки та вії. Яким розчином змочити їх для пом’якшення і видалення?

1.      3% розчином перекису водню

2.      Розчином фурациліну 1:5 000

3.      0,2% розчином хлораміну

4.      10% розчином натрію хлориду

5.      1% розчином саліцилової кислоти.

19.     Положення напівлежаче і напівсидячи - це положення:

1.      Сімпса

2.      На спині

3.      На животі

4.      На боці

5.      Фаулера.

20.     Пацієнтка Н., 35 років, під час приступу

бронхіальної астми приймає положення, що поліпшує її стан: сидить, упираючись руками в край ліжка. Як називається таке положення хворого?

1.      Активне

2.      Пасивне

3.      Вимушене

4.      Сімпса

5.      Фаулера

Список літератури:

1.      Касевич Н.М., Загальний догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка. К.: Здоров’я, 2009.

2.      Касевич Н.М, Практикум з сестринської справи. К.: Здоров’я, 1999.

3.      Лісовий В.М. Основи медсестринства: підручник / В.М. Лісовий, Л.П. Ольховська, В.А. Капустник. – 2 – е вид. переробл. і допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – 792 с.

Шевчук М.Т. Сестринська справа. – К.: Здоров’я, 1992

 

МАТЕРІАЛИ   ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИКИ

        ОСОБИСТА ГІГІЄНА ПАЦІЄНТІВ

Вимоги до ліжка хворого. Оскільки хвора людина більшу частину часу проводить у ліжку, дуже важливо, щоб воно було зручним. Лікарні оснащують двома типами ліжок: звичайними, з пружинною сіткою, і функціональними, які дозволяють надавати хворому різного положення, трохи піднімаючи головний або ніжний кінець. Головними вимогами до лікарняних меблів є зручність і простота, а також можливість проводити вологе прибирання.

        Ліжко хворого має бути металевим (нікельованим чи пофарбованим олійною фарбою) або дерев'яним (полакованим), з рівною, добре натягнутою панцирною сіткою. Ніжки ліжка повинні мати коліщатка, щоб його легше було пересувати!

        Для надання хворому зручного положення користуються функціональним ліжком. Воно складається з трьох рухомих секцій. За допомогою ручок, розміщених біля головного і ніжного кінців ліжка, секції ліжка можна піднімати або опускати, надаючи при цьому зручного функціонального положення хворому — тобто такого положення, при якому поліпшується функція хворого органу. Наприклад, при задишці можна підняти головний кінець ліжка і хворий займе напівсидяче положення; при різкому зниженні артеріального тиску головний кінець ліжка опускають до горизонтального рівня, а ніжний кінець ліжка піднімають, покращуючи таким чином кровопостачання головного мозку.

        Нині існують зручні функціональні ліжка, коли пацієнт самостійно, не змінюючи положення, за допомогою ручок або кнопок може змінити своє положення. Функціональні ліжка можуть бути обладнані приліжковими столиками, штативом для крапельниці, секціями для підкладного судна та сечоприймача.

        При відсутності функціонального ліжка для надання зручного положення хворому в ліжку можна користуватись спеціальними підголівниками або підкладати під верхню половину тіла хворого додаткову подушку. Якщо необхідно надати підвищеного положення нижнім кінцівкам (травма, гострий тромбофлебіт), під гомілки підкладають спеціальні підставки або подушки. За відсутності підголівника використовують матрац, ватяну ковдру або подушку. Для того, щоб хворий не зсувався вниз, на ліжко кладуть підпору для ніг, покривають її ковдрою та пелюшкою, щоб хворий міг опиратися ступнями ніг. У деяких випадках доцільніше під матрац на рівні колін покласти валик з ковдри, у такому разі хворий лежить із напівзігнутими ногами.

        Якщо необхідно надати підвищеного положення нижній кінцівці, то під гомілку підкладають подушку або шину Белера, обшиту пелюшкою.

        У випадку, коли терміново необхідно збільшити кровопостачання головного мозку, доцільніше під ножний кінець звичайного ліжка підставити табурет або стілець.

        Ліжка слід розміщувати в палаті на відстані не менш як 1,5 м одне від одного, головним кінцем до стіни. Необхідно забезпечити вільний доступ до хворого з усіх сторін.

        Постіль хворого повинна бути чистою, без складок і рубців. Перестеляти її треба двічі на день — вранці та ввечері. Кожного ранку постільну і нічну натільну білизну витрушують і провітрюють, матрац на цей час не застилають, щоб він теж провітрився.

        Ліжко застеляють таким чином: поверх сітки кладуть матрац з наматрацником. Матрац повинен бути достатньої товщини, рівним, пружним, без горбів і впадин. Наматрацник необхідно часто чистити, провітрювати, а при необхідності — дезинфікувати. Зверху стелять чисте простирало, краї якого по всій довжині підгинають під матрац так, щоб воно не збиралося в складки.

        Для важкохворих, хворих з нетриманням сечі та калу з метою запобігання забрудненню постелі на наматрацник під сідничну ділянку кладуть клейонку, прикріплюючи її до наматрацника, або краї підгинають під матрац. Клейонку можна постелити на простирадло, накривши її зверху пелюшкою.

        Під голову кладуть дві подушки: нижню — з пір'я, а верхню — з пуху. На кожну подушку надягають окрему наволочку. Подушки слід класти так, щоб нижня лежала прямо і виступала дещо з-під верхньої, а верхня впиралась у спинку ліжка.

        Хворому дають ковдру з підковдрою. Бажано, щоб ковдра була бавовняною або вовняною.

        Для кожного хворого видають два рушники — для обличчя і для ніг.

        Підготовка ліжка хворому. Приберіть ліжко таким чином:

        1. На сітку покладіть матрац із наматрацником, матрац має бути достатньої товщини, рівним, без горбів і западин. Для тяжкохворих з нетриманням сечі та калу матрац обшийте на 2/3 довжини клейонкою, щоб запобігти його забрудненню.

        2. Зверху постеліть чисте простирадло, краї якого підгорніть під матрац так, щоб воно не збиралося в складки. У разі потреби тяжкохворим постеліть пелюшки або невеликі простирадла під поперекову ділянку і таз.

        3. Під голову хворого підкладіть дві подушки з наволочками: нижню з пір'я, верхню — з пуху. Подушку покладіть так, щоб нижня лежала рівно і дещо виступала з-під верхньої, а верхня опиралася об спинку ліжка.

        4. Хворого накрийте ковдрою з підковдрою. Бажано, щоб ковдра була бавовняною або вовняною.

        5. Забезпечте хворого двома рушниками — для обличчя і для ніг.

        Після виписування хворого матрац, ковдру, подушки здайте в дезінфекційну камеру, а постільну білизну — в пральню.

        Надання хворому потрібного положення за допомогою функціонального ліжка. За допомогою ручок, розташованих біля головного та ножного кінців ліжка або розміщених посередині ліжка, підніміть або опустіть секції ліжка і надайте хворому зручного функціонального положення, при якому поліпшуються функції пошкодженого органу.

        Наприклад, у разі задишки підніміть головний кінець ліжка, щоб хворий зайняв положення напівсидячи.

        У разі різкого зниження артеріального тиску головний кінець ліжка опустіть до горизонтального рівня, а ножний кінець ліжка підніміть. Таким чином поліпшується кровопостачання головного мозку.

        Надання хворому потрібного положення у звичайному ліжку.

        1. Якщо є можливість, використайте спеціальні підголівники.

        2. За відсутності підголівника використайте додаткову подушку, ватяну ковдру або матрац.

        3. Для того щоб хворий не зсувався вниз, на ліжко покладіть підпору для ніг, покрийте її ковдрою та пелюшкою, щоб хворий міг опиратися ступнями ніг.

        У деяких випадках доцільніше під матрац на рівні колін покласти валик з ковдри, в такому разі хворий лежить із напівзігнутими ногами.

        4. Якщо необхідно надати підвищеного положення нижній кінцівці, то під гомілку підкладіть подушку або шину Белера, обшиту пелюшкою.

        5. У випадку, коли необхідно терміново збільшити кровопостачання головного мозку, доцільніше під ножний кінець ліжка підставити табурет або стілець.

        Запам'ятайте! Перед виконанням кожної процедури необхідно здійснити психологічну підготовку пацієнта. Слід привітатись, представитись (назвати свою посаду, ім'я і по батькові), уточнити прізвище, ім'я та по батькові пацієнта. Запропонувати пацієнту призначену процедуру, отримати його згоду на її виконання. Пояснити пацієнту суть процедури, повідомити, які відчуття у нього може викликати виконання відповідної процедури і як потрібно пацієнту поводитись під час її виконання.

        Зміна білизни. Змінюють натільну та постільну білизну в стаціонарі один раз на 7—10 днів після гігієнічної ванни і щоразу після забруднення. Перестеляють постіль тяжкохворим двічі на день. При цьому розправляють на постелі складки, струшують крихти, витрушують ковдру з підковдрою, спушують і поправляють подушку. Перестилання здійснюють перед вологим прибиранням палати. Відповідає за зміну білизни у відділенні і відправлення брудної білизни в пральню сестра-господиня. Мокру від поту білизну слід прати, сушити її не рекомендується. Щоразу при зміні білизни стежать, щоб простирадло і сорочка були добре розправлені, щоб не утворилися грубі згортки, які перешкоджають спокійному сну хворого, а у важкохворих нерідко сприяють утворенню пролежнів.

        З метою запобігання передачі СНІДу в лікувальних закладах зміну і збирання брудної білизни необхідно проводити в гумових рукавичках. Білизну, забруднену кров'ю або іншими рідкими виділеннями організму (сеча, харкотиння), необхідно згорнути забрудненою поверхнею до середини і транспортувати в щільних клейончатих мішках. Сортувати білизну в палатах забороняється.

        Зміна постільної білизни. При зміні постільної білизни важкохворому треба проявляти велику обережність, щоб не завдати йому додаткового болю і страждання. При зміні постільної білизни, якщо дозволяють умови і стан хворого, краще посадити його на стілець або перекласти на інше ліжко чи кушетку. Якщо це неможливо, зміну білизни проводять без перекладання хворого. Для зміни простирала лежачим хворим існує кілька способів

        Перший спосіб. Треба підготувати чисте простирало, по довжині наполовину згорнуте валиком. Трохи піднявши голову хворого, забрати подушку. Хворий сам (або за допомогою осіб, які доглядають за ним), повернувшись на бік, відсувається на край ліжка. Частину простирала що звільнилося, згортають валиком по довжині ліжка, а на його місце розстелюють чисте, так щоб його вільний край дещо звисав з ліжка. Після цього хворий повертається на спину, а потім на другий бік і займає частину ліжка, накриту чистим простиралом. Забруднене простирало забирають і розправляють чисте. Краї простирала підгортають під матрац. Під голову хворого кладуть подушку.

        Другий спосіб. У тих випадках, коли хворому не можна повертатися на бік, зміну простирадла проводять поперек ліжка. Для цього чисте простирало згортають по ширині. Трохи піднявши верхню половину тіла хворого, забирають подушку і згортають брудне простирало з-під голови і спини. На його місце розкочують приготовлене чисте простирало. На чисте простирало кладуть подушку і опускають на неї голову хворого. Піднімаючи почергово таз, а потім стегна і гомілки хворого, згортають валиком брудне простирало і вслід розкочують валик чистого. Після цього краї простирала підгортають під матрац.

        Третій спосіб. Чисте простирало з двох боків по ширині згортають валиком до середини. Подушку з-під голови хворого забирають. Брудне простирало згортають двома валиками від голови і від ніг до середини ліжка і акуратно забирають. На його місце підкладають під таз хворого приготовлене свіже простирало і розправляють його в напрямку до голови і до ніг. Краї простирала підгортають під матрац. Під голову кладуть подушку.

        Запам'ятайте!

        1. Заміну постільної білизни тяжкохворому слід здійснювати з найменшими витратами сил з боку хворого.

        2. Не забувайте мити руки перед процедурою і після її виконання.

 Зміна натільної білизни. Сорочку скидають таким чином: спершу легкими рухами, які найменше турбують хворого, підтягають сорочку ззаду до потилиці, а спереду — до грудей. Після цього, піднявши руки хворого, скидають сорочку через голову, а потім послідовно звільняють руки. Надягають сорочку у зворотному порядку: спершу на руки, потім через голову, далі легкими обережними рухами стягують по спині та грудях і акуратно розправляють.

        Якщо у пацієнта хвора одна рука, рукав знімають спочатку зі здорової, а потім — з хворої руки, а надягають у зворотному порядку, починаючи з хворої кінцівки. Якщо хворому необхідний цілковитий спокій, то користуються сорочкою, яка має розріз уздовж усієї спини. Надягають її лише на руки, а краї закладають під спину і розправляють.

        У реанімаційних відділеннях доцільніше у перші години і дні утримувати пацієнтів оголеними під простирадлом з тим, щоб був вільний доступ до всіх частин тіла, а також щоб зручніше і частіше можна було здійснювати часткове оброблення шкіри.

        Заміна сорочки тяжкохворому

        1. Підведіть руки під крижі хворого, який перебуває в положенні лежачи, візьміть край сорочки й обережно підніміть її ззаду до потилиці, а спереду — до грудей.

        2. Підніміть обидві руки хворого, скатану навколо шиї сорочку зніміть через голову, потім вивільніть руки, знявши рукава.

        3. Надягайте хворого в зворотному порядку: спочатку надягніть рукава, потім перекиньте сорочку через голову й розправте її під тілом хворого та на грудях.

        Якщо у нього хвора одна рука, то спочатку зніміть рукав зі здорової, а потім із хворої руки, а надягайте в зворотному порядку, починаючи з хворої руки.

Якщо хворому необхідний повний спокій, то використайте сорочку, яка має розріз уздовж усієї спини. Надягніть її лише на руки, а краї закладіть під спину й розправте.

 

Алгоритм «підмивання пацієнтів»

Зміст і матеріальне забезпечення

Візьміть стерильні серветки, дезінфікуючі розчини (розчин перманганату калію, розчин фурациліну та ін.), кухоль Есмарха на штативі або глечик із розчином дезрозчином, підкладне судно, корнцанг, клейонку, гумові рукавички, пелюшки.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції.
2. Одягніть гумові рукавички.
3. Допоможіть пацієнту лягти на спину (ноги зігнуті в кульшових і колінних суглобах, розведені).
4. Підстеліть під пацієнта клейонку з пелюшкою.
5. Підкладіть під пацієнта тепле судно.
6. Станьте праворуч від пацієнта і відкрийте вентиль на трубці кухоля Есмарха, тримаючи трубку в лівій руці, направте струмінь дезінфікуючого розчину на статеві органи (якщо у Вас глечик, то, тримаючи його в лівій руці, зливайте розчин на статеві органи).
7. Візьміть правою рукою корнцанг з серветкою і обережно помийте промежину в напрямку від статевих органів до анального отвору (зверху вниз).
8. Сухою серветкою осушіть шкіру.
9. Заберіть судно, клейонку, пелюшку зніміть рукавички.
10. Продезінфікуйте використане оснащення.

 

Догляд за очима

Обробку очей здійснюють у випадках наявності виділень із них, які склеюють вії і повіки. Промивання очей здійснюють з метою дезінфекції кон’юнктивального мішка при його запаленні для видалення слизу або гною.

Протирання вій і повік:

1.      Ретельно вимивають і обробляють 70% етиловим спиртом руки.

2.      Ватний або марлевий стерильний тампон змочують одним із антисептичних розчинів ( розчин фурациліну 1:5000, розчин калію перманганату 1:10000, 2% розчин борної кислоти ) і накладають на очну щілину.

3.      Через 1–2 хвилини після розм’якшення кірки другим стерильним, зволоженим антисептичним тампоном протирають повіки очей у напрямку від зовнішнього до внутрішнього кута ока.

Запам’ятайте! Для кожного ока використовують окремо стерильні тампони, щоб попередити перенесення інфекції.

Промивання очей за допомогою ванночки:

1.      Знезаражують свої руки.

2.      В стерильну ванночку наливають антисептичний розчин.

3.      Запропонують хворому взяти ванночку за ніжку, нахилитись над нею так, щоб повіки знаходились у ванночці і притиснути її до шкіри, підняти голову, притримуючи ванночку руками. Рідина при цьому не повинна витікати із ванночки.

4.      Просять хворого часто поморгати 1 хвилину, а потім нахилившись уперед, поставити ванночку на стіл.

5.      Міняють розчин у ванночці на свіжий, при необхідності повторяють процедуру.

Аналогічно проводять лікувальні очні ванночки. При відсутності очної ванночки очі можливо промити за допомогою піпетки, підставивши ниркоподібний лоток, у напрямку від зовнішнього кута ока до внутрішнього.

Догляд за вухами

Наявність гною у слуховому проході викликає подразнення і запалення шкіри слухового проходу. При переломі основи черепу із вух може виділятись кров, яка є добрим поживним середовищем для мікроорганізмів. Мікроби висхідним шляхом можуть потрапити у головний мозок і викликати його запалення (енцефаліт). Тому при наявності гною або кров’яних виділень у слуховому каналі слід своєчасно і систематично здійснювати очищення його від вмісту.

Послідовність дій при туалеті слухових проходів важкохворому:

1.      Голову хворого повертають на бік.

2.      Вушну раковину знизу і з боків обкладають пелюшкою.

3.      Злегка відтягують вушну раковину вверх і назад, за допомогою гумового балона або шприца вливають декілька мл теплого 3% розчину перекису водню.

4.      Ватним тампоном або серветкою просушують вушну раковину.

5.      Знезараженими руками на кінець тонкого зонда з гвинтовою нарізкою намотують стерильну гігроскопічну вату.

6.      Лівою рукою відтягують вушну раковину трохи назад і вверх, а правою обережно вводять зонд у зовнішній слуховий канал і легким обертанням зонда очищають його.

7.      При відсутності зонда для очищення слухового проходу використовують марлеву турундочку. Для її виготовлення беруть смужку марлі шириною 3 см і довжиною 10 см. Край смужки по довжині загибають і туго скручують, потім складають вдвоє і ще раз скручують. Таким чином отримують нібито джгутик, за допомогою якого обертаючими рухами чистять слуховий проходу.

8.      Аналогічним способом можливо видаляти із слухового каналу вушну сірку.

Увага! Обережно користуйтесь зондом, щоб не пошкодити барабанну перетинку. З цих міркувань не використовуйте інші предмети (сірники, пінцети).

Використання підкладних суден і сечоприймачів

Важкохворі не можуть самостійно користуватись туалетом, тому всі свої фізіологічні відправлення вони повинні робити у ліжку за допомогою медичної сестри з використанням судна та сечоприймача.

Підкладні судна бувають емалеві, гумові, фаянсові. Вони мають видовжену або округлу форму і закриті кришками. Гумові судна використовують для ослаблених хворих, а також при наявності пролежнів, неутриманні калу та сечі. Для надування такого судна використовують компресор. Якщо гумове судно знаходиться під хворим постійно, то його зверху покривають пелюшкою і потім підкладають під хворого. На одного важкохворого необхідно мати 2–3 гумових судна.

Послідовність дій при подачі судна важкохворому

1.      Судно необхідно ополоснути тепло водою, щоб воно прогрілось.

2.      Просять хворого підняти таз і підстеляють клейонку.

3.      Якщо хворий дуже ослаблений, то підводять одну руку під крижі і допомагають йому підняти таз.

4.      Другою рукою підставляють судно під сідниці так, щоб промежина знаходилась над великим отвором, а трубка – повернута в сторону колін (мал. 4.5).

5.      Прикривають хворого ковдрою і залишають його на деякий час одного.

6.      Після акту дефекації судно з під хворого обережно виймають, щоб не розхлюпати вміст, накривають кришкою і виносять у туалетну.

7.      Виливають вміст судна в унітаз, промивають його водою.

8.      Підмивають хворого, висушують промежину, прибирають клейонку.

Увага! Грубе подавання та виймання судна сприяє швидкому виникненню пролежнів.

Сечоприймач – це звичайно скляна посудина довгастої форми, яка закінчується короткою трубкою з отвором. Чоловічі і жіночі сечоприймачі відрізняються будовою лійки: у чоловічого зверху є коротка трубка, у жіночого – трубка більш ширша, горизонтальніша з відігнутими краями.

Подавання важкохворому сечоприймача

1.      Ополоснути сечоприймач теплою водою

2.      Подають його хворому в ліжко.

3.      Зразу після акту сечовиділення вміст сечоприймача виливають в унітаз.

4.      Проводять туалет промежини і ділянки заднього проходу: підмивають хворого, висушують промежину, прибирають клейонку.

Дезінфекція судна та сечоприймача:

1.      Після використання судно та сечоприймач замочують у 3% розчину хлораміну протягом 1 години.

2.      Промивають проточною водою і висушують.

3.      Для видалення різкого аміачного запаху сечі періодично сечоприймач промивають 2–3% розчином хлористоводневої кислоти або порошками, які розчиняють солі сечової кислоти.

4.      Зберігають судно в туалетній кімнаті, вспеціальних комірках. У важкохворих чисте судно може постійно знаходиться під ліжком у спеціальному ложі для суден ,пофарбоване емалевою краскою і покрито клейонкою, яку двічі на день протирають 3% розчином хлораміну.

Догляд за ротовою порожниною

Самоочищення ротової порожнини відбувається при пережовуванні перш за все твердої і напівтвердої їжі. У важкохворих самоочищення ротової порожнини порушується. Крім цього, через слизову оболонку ротової порожнини виділяються продукти порушеного обміну речовин. Все це сприяє забрудненню слизової оболонки і призводить до ще більш інтенсивного розмноження мікроорганізмів. Запальні та гнилісні процесом в ротовій порожнині супроводжуються неприємним запахом.

Відсутність належного догляду за порожниною рота у важкохворих може призвести до виникнення стоматиту (запалення слизової оболонки ротової порожнини) або паротиту (запалення привушної слинної залози).

Послідовність дії при проведені туалету ротової порожнини важкохворим, які знаходяться у свідомому стані:

1.      Допомагають важкохворому вимити руки.

2.      Подають йому ниркоподібний лоток.

3.      Забезпечують його одним із розчинів для обробки ротової порожнини і ватними або марлевими тампонами.

4.      Зволоженим тампоном хворий за допомогою пальців своїх рук протирає зуби, а потім прополіскує ротову порожнину.

Послідовність дії при проведені туалету ротової порожнини важкохворим, які знаходяться у непритомному стані:

1.      Опускають підголівник ліжка, прибирають подушку. Надають хворому горизонтального положення, щоб промивні води не аспірували в дихальні шляхи.

2.      Під голову підстеляють клейонку або пелюшку, складену в декілька шарів

3.      Голову хворого повертають краще вліво.

4.      Під куток рота підставляють ниркоподібний лоток

5.      Шпателем відводять щоку.

6.      Зволоженим марлевим або ватним тампоном на затискувачеві обробляють зуби зверху вниз із зовнішньої і, при можливості, – з внутрішньої сторони.

7.      При наявності нальоту на язикові за допомогою язикоутримувача або зволоженої марлевої серветки частково витягують його і протирають тампоном, зволоженим не подразнюючим антисептичним розчином.

8.      Прополіскують ротову порожнину теплим розчином за допомогою гумового балона або шприца.

9.      Просушують переддвер’я ротової порожнини та губи сухим тампоном.

10.  При пересиханні слизову оболонку та язик обробляють звіробійною або обліпиховою олією. Також можливо використати 10% розчин бури в гліцерині, рослинну олію або вершкове масло.

11.  Обробить ротової порожнини важкохворим здійснюють 2 рази на день.

Запам’ятайте!

·         Перед обробкою ротової порожнини при наявності знімних протезів їх необхідно видалити.

·         При протиранні верхніх корінних зубів шпателем відведіть щоку, щоб не внести інфекцію в вивідний проток привушної слинної залози.З цієї причини слизову оболонку щоки протирати не бажано.

Обробка зубних протезів:

1.      Виймають знімні зубні протези у важкохворого.

2.      Ретельно промивають їх під струменем води з милом.

3.      Зубні протези зберігають у сухій склянці, яку прикривають марлевою серветкою.

4.      Перед тим, як надіти зубні протези, важкохворому знову промивають ротову порожнини і протези водою.

При виникненні стоматиту роблять аплікацію з розчином фурациліну 1:5000 або відваром ромашки на 3–5 хвилин. Процедуру повторюють кілька разів на день. Періодично прополіскують ротову порожнину 2% розчином натрію гідрокарбонату або 0,9% розчином натрію хлориду.

З метою профілактики запалення привушної слинної залози важкохворому пропонують жувати суху цитринову шкірочку, сухарі або жувальну гумку.

Догляд за носом

Якщо пацієнт ослаблений і не може вивільнювати носові ходи самостійно, медична сестра повинна щоденно видаляти утворені шкуринки. Для цього вносові ходи вводять ватну турунду, змочену y вазеліновому маслі, гліцерині або будь-якому масляному розчині, відкинувши назад голову пацієнта, і через 2-3 хвилини обертальними рухами видаляють шкуринки.

Догляд за волоссям

Пацієнти, що тривалий час знаходяться y постілі, потребують постійного догляду за волоссям. Чоловіків стрижуть коротко і 1 раз на тиждень проводять гігієнічну ванну з миттям голови. Жінок, що мають довге волосся, розчісують густим гpeбiнцeivi, індивідуальним для кожної пацієнтки. Чужими гребінками користуватись категорично заборонено. Коротке волосся розчісують від корня до кінчиків, а довге розділяють на окремі пасма і повільно обережно розчісують від кінців, щоб не висмикувати їх. Густий гребінець, змочений y розчині оцту, добре вичісує лупу і бруд. Щоб краще промити волосся, слід застосовувати різні шампуні, дитяче мило або воду з домішком хни. Якщо стан пацієнта дозволяє, голову йому миють підчас гігієнічної ванни. Якщо пацієнт тривалий часне підводкіться, йому миютьголову впостілі. Під час намйлювання слід добре протерти шкіру під волоссям. Питім волосся промивають і досуха витирають, після чого ретельно вичісують. Після миття голови, особливо y жінок з довгим волоссям, медична сестра накладае на голову рушник або хустину, щоб запобігти переохолодження. Щотижня сестра слідкує за станом волосся пaцiєнтiв, проводить профілактику педикульозу.

 

        У ослаблених хворих, які тривалий час перебувають у ліжку, можуть утворюватись пролежні. Пролежень (змертвіння, некроз) — це дистрофічні, виразково-некротичні зміни шкіри, підшкірної основи і навіть окістя та кістки, які розвиваються внаслідок порушення місцевого кровопостачання та іннервації.

        Встановлено три основні чинники, які призводять до утворення пролежнів: тиск, зміщувальна сила і тертя.

        Утворюються пролежні там, де шкіра тривалий час стискається між кісткою і ліжком.

        Тиск. Під дією власної маси тіла відбуваються здавлення тканин, розвивається ішемія і як наслідок — загибель тканин.

        Зміщувальна сила. Непрямий тиск також може призвести до механічного пошкодження і руйнування тканин. Зміщування тканин може відбуватися тоді, коли пацієнт "з'їжджає" на постелі вниз або підтягується до узголів'я. Мікроциркуляція в таких тканинах порушується і тканина гине від кисневого голоду. У більш серйозних випадках можливе розривання лімфатичних судин і м'язових волокон, внаслідок чого через 1—2 тиж утворюються глибокі пролежні.

        Тертя. Спричинює відшарування рогового шару шкіри і призводить до утворення виразок. Тертя збільшується в разі зволоження шкіри (нетримання сечі), під час розміщення хворого на клейонці.

        Впливають на розвиток пролежнів глибокі порушення обмінних процесів в організмі (тяжка форма цукрового діабету, тяжкі порушення мозкового кровообігу, тяжкі травми головного, спинного мозку).

        Але в багатьох випадках до утворення пролежнів призводить поганий догляд за тяжкохворим, зокрема за шкірними покривами, а також несвоєчасна зміна білизни, недостатня активність пацієнта.

При лежанні хворого на спині пролежні утворюються переважно в ділянці потилиці, лопаток, хребта, крижової кістки, ліктів або п'яток. Якщо хворий лежить на боці або на животі, некротизуються ділянки великих вертлугів, колін та передні поверхні гомілок.

        Першою ознакою пролежнів є блідість шкіри з наступним почервонінням, набряком та відшаруванням епідермісу. Потім з'являються пухирі і шкіра некротизується. Може розвинутись змертвіння не тільки м'яких тканин, але й хрящів і кісток.

        Важливо відразу виявити хворих, в яких є схильність до утворення пролежнів, і своєчасно вжити заходів до запобігання розвитку пролежнів.

        За чотирибальною шкалою Norton оцінюють стан пацієнта за п'ятьма критеріями.

        Оцінювання дає можливість визначати схильність хворого до розвитку пролежнів.

        Пацієнтів з оцінкою 4 бали і нижче відносять до категорії підвищеного ризику і до них слід здійснювати комплексні профілактичні заходи.

        Догляд за шкірою. Дуже важливим є утримання тіла хворого в чистоті. При цьому мається на увазі чистота не лише шкіри, але й волосся, нігтів, вух, очей, носа, порожнини рота. Шкіра бере участь у процесі дихання, регуляції температури тіла і обміні речовин, виконує захисну функцію, є чутливим шкірним аналізатором.

        Вона захищає організм від шкідливих зовнішніх впливів. Головною умовою нормальної життєдіяльності шкіри є її чистота. Виділення потових і сальних залоз, змішані з відпадаючим поверхневим роговим шаром шкіри і пилом, постійно відкладаються на шкірі і перешкоджають нормальному перебігу фізіологічних процесів. Забрудненість шкіри сприяє розмноженню мікробів, у тому числі й хвороботворних. Шкіра виділяє піт, з яким з організму виводяться вода і відпрацьовані, навіть шкідливі для організму речовини. Одночасно з випаровуванням поту з поверхні шкіри відбувається і віддача тепла організму. Розвинута в шкірі система нервів робить її важливим органом чуття.

        Значне виділення шкірного жиру та поту призводить до забруднення шкіри, до закупорювання її пор, що порушує дихальну функцію і терморегуляцію. Виникає свербіж шкіри, що призводить до утворення розчухувань, які є вхідними воротами для шкірної інфекції. Шкіра фізіологічних складок додатково забруднюється секретом апокринних залоз, шкіра промежини — виділеннями статевих органів та кишок. За наявності хвороби утримання шкіри в чистоті набуває особливого значення для покращення загального стану хворого.

        Головними засобами очищення шкіри є вода та мило. Очищаючи шкіру від забруднення, водні процедури справляють загальний оздоровчий вплив на організм людини. Вони заспокоюють нервову систему, посилюють обмін речовин, дихання і кровообіг. Хворі, які перебувають на загальному режимі, за відсутності протипоказань (порушення цілості шкірних покривів) можуть приймати ванну або душ щоденно.

        Тяжкохворим туалет шкіри повинна проводити медична сестра вранці і ввечері. Протирають шкіру рушником або бавовняною серветкою, зволоженими теплою водою або теплим розчином оцту (одна столова ложка 9 % розчину оцту на склянку води) у такій послідовності: обличчя, за вухами, шию, передню і бокові частини грудної клітки, живіт, руки, спину, стегна, гомілки, ступні. Серветку періодично прополіскують у чистій воді. У разі потреби використовують мило, 40 % етиловий спирт, одеколон. Особливу увагу звертають на складки шкіри, ділянки посиленого потовиділення, статеві органи, ділянку шкіри навколо відхідника.

        Обмивання шкіри здійснюють послідовно й одразу її ретельно протирають чистим сухим рушником, щоб хворий не змерзнув. Для покращання кровообігу шкіру добре розтирають до утворення гіперемії. За наявності попрілостей протирають її обережно м'яким тампоном, зволоженим блідо-рожевим розчином перманганату калію, висушують шкіру, промокаючи її серветкою і припудрюють дитячою присипкою або тальком. Час від часу ці ділянки можна змазувати 1 % розчином брильянтового зеленого, потім припудрювати.

        Умивання тяжкохворих проводять не рідше 2 разів на добу, а у разі потреби і частіше. Обличчя протирають зволоженою марлевою або бавовняною серветкою чи м'яким рушником. Потім обличчя витирають сухим рушником.

        Хворий, який не перебуває на постільному режимі, повинен митися теплою водою з милом під душем або у ванні не рідше одного разу на тиждень. У теплу пору року при підвищеній пітливості слід обмивати тіло частіше. Відкриті частини тіла потрібно мити щодня ранком та ввечері, а руки — кожного разу перед прийманням їжі і при забрудненні, особливо після випорожнень.

        Хворим, яким призначено постільний режим, допомагає митися медична сестра. Якщо хворий може сісти в ліжку, йому подають тазок, а воду поливають на руки з глечика. У випадку, коли пацієнт лежить нерухомо у ліжку, його лице, шию і руки миють губкою, кінцем рушника, ватою чи м'якою чистою ганчіркою, змоченими теплою перевареною водою або одним із дезинфікуючих розчинів (розчином оцту з розрахунку 1—2 столові ложки оцту на 0,5 л води, етиловим спиртом, наполовину розведеним водою, одеколоном, камфорним спиртом). Для цього один кінець рушника змочують водою чи дезинфікуючим розчином, злегка віджимають і протирають шкіру в такій послідовності: обличчя, за вухами, шию, спину, передню частину грудної клітки, руки. Особливу увагу звертають на складки шкіри, місця тертя і посиленого потіння (пахові складки, статеві органи, ділянка шкіри навколо заднього проходу, під молочними залозами у жінок та ін.). Після вмивання в такому ж порядку, шкіру ретельно протирають чистим сухим рушником.

        Догляд за шкірою тяжкохворих

        1. Поясніть хворому суть процедури і отримайте його згоду, надягніть гумові рукавички.

        2. У разі потреби підстеліть під хворого клейонку.

        3. Полотняну серветку змочіть теплою водою з оцтом, відіжміть і протріть шкіру в такій послідовності: обличчя, за вухами, шию, передню частину грудної клітки, живіт, руки, спину, сідниці, стегна, гомілки, ступні. Серветку періодично прополіскуйте в чистій воді.

4. Особливу увагу зверніть на складки шкіри, місця посиленого потовиділення, статевіоргани, ділянку шкіри навколо відхідника.

 

Профілактика пролежнів

Назва заходу	Послідовність дій	Обґрунтування
Особливості догляду	1. Підтримувати чистоту і сухість шкірних покривів. 2. Забезпечити сталість темпе­ратури та вологості в палаті, де перебуває пацієнт. 3. З’ясувати у пацієнта наяв­ність чинників ризику, які призводять до ушкодження шкірних покривів: -         нетримання сечі і калу; -         нерухомість; -         погане харчування; -         зневоднення; -         наявність набряків. 4. Якщо пацієнт лежачий, змінювати його положення в ліжку кожні 1—2 год, якщо немає протипоказань. 5. Здійснювати масаж і розти­рання уразливих ділянок кожні 2 год. 6. Підкладати під кісткові виступи мішечки з льоном. 7. Запобігати підняттю головної частини ліжка більше, ніж на 30° упродовж тривалого часу. 8. Провести навчання пацієнта чи його оточення та продемон­струвати: -         перевірку шкіри на наявність почервоніння, ціанозу; -         визначення місцевого підви­щення температури тіла; -         зміну положення тіла пацієн­та; -         виконання шкірного масажу; NB! Не проводити масаж ділянок, шкіра яких є гіперомованою. проведення гігієни шкіри (обмивати двічі на день ділянки, де найчастіше утворюються пролежні); -         нанесення на шкіру спеціаль­них захисних кремів. 9. Забезпечити повноцінне збалансоване харчування: їжа повинна бути калорій­ною, містити достатню кількість білка; пацієнт повинен вживати відповідну кількість рідини (близько 2500 мл в день). 10. Заохочувати пацієнта до комплексу активних чи пасив­них вправ коліні 2 год.	Досягається збережен­ня неушкодженості шкірних покривів. Запобігання опрілостям, переохолодженню     Запобігання ушко­дженню шкіри.       Запобігання стисненню шкіри.     Покращується крово­постачання.   Для захисту шкіри.     Запобігання стисненню шкіри попереково- крижової ділянки.   Досягається навчання пацієнта.             Запобігання виникнен­ню тріщин шкіри. Запобігання зневод­ненню.             Покращується крово­обіг

 

 

 відповіді надсилати на Вайбер викладача