Яловенко Н.І. Предмет Основи медсестринства Група 2 – А с/с Дата 03.02.22р. Тема № 28 Практичне заняття «СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ З ПОРУШЕННЯМ СЕЧОВИДІЛЕННЯ»

 

Викладач	Яловенко Н.І.
Предмет	Основи медсестринства
Група	2 – А с/с
Дата	03.02.22р.
Тема  № 28 Практичне заняття	«СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ З ПОРУШЕННЯМ СЕЧОВИДІЛЕННЯ»

 

Виконати завдання

І. Дати відповіді на запитання:

1. Які ви знаєте ознаки захворювань нирок і сечовивідних шляхів?

2. Яку кількість сечі виділяє за добу здорова людина?

3. Причини нетримання сечі.

4. Догляд за пацієнтом з нетриманням сечі.

5. Показання до проведення катетеризації сечового міхура.

6. Види катетерів (гумових).

7. В яких умовах і чому належить здійснювати катетеризацію сечового міхура?

8. Що вводять у сечовий міхур після кожної повторної катетеризації?

9. Який розчин і скільки необхідно підготувати для промивання сечового міхура?

10. Як  продензифікувати використане оснащення після проведення катетеризації сечового міхура?

 

ІІ. Опрацювати алгоритм «Катереризація сечового міхура чоловіка гумовим катетером», «Катереризація сечового міхура жінки».

 

ІІІ. Вирішити ситуаційні задачі:

 

1. В урологічне відділення госпіталізовано пацієнта із захворюванням сечового міхура. Пацієнт скаржиться на нетримання сечі, неприємний запах. Медична сестри дізналась, що пацієнт вживає багато рідини (більше добової норми). Пацієнту призначено ліжковий режим. 

Визначити проблему пацієнта.

Встановити мету.

Скласти сестринські втручання.

2. В неврологічному відділенні лікується пацієнтка О. 69 років, з приводу захворювання нервової системи, порушення нервової регуляційної функції сечового міхура. При спілкуванні з пацієнткою медична сестра виявила, що у пацієнтки є такі проблеми як страх розриву сечового міхура і вживання великої кількості рідини.

Визначити проблему пацієнта.

Встановити мету.

Скласти сестринські втручання.

3. У жінки після пологів протягом 6 годин не було сечовипускання. Ваша тактика.

Визначити проблему пацієнта.

Встановити мету.

Скласти сестринські втручання.

 

ІV. Вирішити тестові завдання: «Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням сечовиділення»

1. У пацієнта Т., 68 років, що спостерігається у лікаря уролога у зв“язку з аденомою передміхурової залози. Пацієнт неспокійний, скаржиться на біль в надлобковій ділянці, відсутність сечовипускання протягом останніх 10 годин. Назвіть першочергову проблему пацієнта.

1. поліурія

2. странгурія

3. олігурія

4. гостра затримка сечі

5. дізурія

2. Пацієнту Н., 56 років, призначено катетеризацію сечового міхура м“яким катетером. Назвіть найбільш часте ускладнення сечового міхура:

1. розрив уретри

2. гематурія

3. занесення інфекції у сечовивідні шляхи

4. обтурація сечового каналу

5. поява алергійної реакції

3. Після оперативного втручання з приводу гострого холециститу у пацієнтки В., 43 р., спостерігається затримка сечовиділення понад 12 годин. Яке залежне медсестринське втручання повинна виконати медична сестра?

1. почекати самостійне сечовиділення

2. ввести спазмолітичні препарати

3. дати тепле пиття 

4. дати сечогінні препарати

5. здійснити катетеризацію сечового міхура

4. Після операції з приводу гострого холециститу у пацієнтки похилого віку спостерігається затримка сечовиділення протягом 12 годин. Лікар призначив хворій катетеризацію сечового міхура. Чим необхідно змастити кінець катетера перед введення?

1. вазеліном

2. 2% розчином борної кислоти

3. розчином фурациліну 1:5000

4. стерильним гліцерином

5. вазеліновою олією

5. Медична сестра урологічного відділення після закінчення катетеризації сечового міхура продезінфікувала гумові катетери і готує їх до стерилізації. Назвіть метод стерилізації гумових катетерів багаторазового використання. 

1. повітряний метод

2. кип“ятіння

3. замочування у 3% розчині перекису водню

4. паровий метод

5. іонізуюче опроміненя

6. Метою сестринського догляду при нападі ниркової кольки є:

1. відновити прохідність сечоводу, зменшити біль

2. нормалізувати АТ

3. відновити прохідність дихальних шляхів

4. зменшення набряків

5. зменшення запаморочення та загальної слабкості

7. Хворому Б., 72 років, після аденомектомії необхідно тривалий час проводити промивання сечового міхура. Для виконання цього втручання слід вибрати катетер:

1. малеко

2. фолея

3. померанцева

4. недатона

5. петцера

8. Хворому С., 58 років., в сечовий міхур введено катетер Фолея. З метою запобігання розвитку висхідної інфекції йому необхідно промивати сечовий міхур з наступною частотою:

1. кожні 2 години

2. двічі на день

3. раз на день

4. до чистих промивних вод

5. раз на дві доби

9. Добовий діурез становить 350 мл це:

1. анурія

2. олігурія

3. поліурія

4. ніктурія

5. ішурія

10. Які ускладнення можуть виникнути при застосуванні постійного катетера:

1. закупорка катетера, пролежні, інфікування

2. пролежні, порушення відтоку сечі

3. пієлонефрит

4. інфікування, закупорка катетера, порушення відтоку сечі

5. інфікування, розрив сечового міхура

11. Пацієнту, що страждає гострим циститом призначено промивання сечового міхура. Медична сестра приготувала все необхідне для катетеризації, антисептичні розчини. Який розчин слід вести в сечовий міхур після закінчення промивання сечового міхура?

1. розчин фурациліну

2. розчин калію перманганату 1:10 000

3. 3% розчин коларголу

4. 2% розчин борної кислоти

5. 0,9% розчин натрію хлориду

12. Промивання сечового міхура проводять при:

1. гострій затримці сечі

2. лікуванні запальних процесів

3. взятті сечі для бактеріологічного дослідження

4. визначення о“єму сечового міхура

5. підготовці до флюорографії

13. Рефлекторно акт сечовипускання викликають, якщо хворий не може самостійно помочитись протягом:

1. 20 год.

2. 8 год.

3. 12 год.

4. 16 год.

5. 24 год.

14. Чоловікові стерильний гумовий катетер у сечовий міхур уводять на глибину:

1. 10 см

2. 7 см

3. 20 см

4. 12 см

5. 15 см

15. Жінці стерильний гумовий катетер у сечовий міхур при ішурії вводять на глибину:

1. 3 см

2. 5 см

3. 4 см

4. 8 см

5. 2 см

16. Щоб уникнути циститу, катетеризацію сечового міхура здійснюють:

1. у гумових рукавичках

2. в асептичних умовах

3. після оброблення зовнішніх статевих органів 70% розчином етилового спирту

4. після туалету зовнішніх статевих органів теплою водою

5. після оброблення промежини антисептиком

17. Після катетеризації сечового міхура з метою попередження можливих ускладнень хворому слід провести такі заходи:

1. покласти грілку на надлобкову ділянку

2. ввести підшкірно 0,2% р-н платифіліну

3. ввести підшкірно 0,1% р-н атропіну

4. промити сечовий міхур 0,02% р-м фурациліном

5. промити сечовий міхур 0,05% р-м хлораміну

18. Пацієнту, який лікується з приводу гострого циститу, лікар призначив промивання сечового міхура. Який антисептичний розчин треба підготувати:

1. 5% р-н калію перманганату

2. 0,02% р-н фурациліну

3. 0,9% р-н натрію хлориду

4. 3% р-н перекису водню

5. 2% р-н фурациліну

19. Пацієнту який знаходиться в тяжкому коматозному стані, медсестра за призначенням лікаря здійснює катетеризацію сечового міхура. Про яке найчастіше ускладнення катетеризації повинна пам“ятати медсестра?

1. пролежні

2. ушкодження сфінктра сечового міхура

3. інфікування сечових шляхів

4. ушкодження слизової оболонки сечівника

5. кровотеча

20. В нормі добова кількість сечі у здорової людини в межах:

1. 1 000 мл

2. 1 500 мл

3. 1 700 мл

4. 1 900 мл

5. 2 000 мл

21. Діурез — це процес:

1. накопичення в сечовому міхурі

2. утворення та виділення сечі

3. виділення денної сечі

4. виділення нічної сечі

5. наявність в катетері сечі

22. При проведенні катетеризації сечового міхура пацієнт 42 р., медична сестра попередньо пояснила їй мету та хід майбутньої процедури і отримала її згоду. Цим вона забезпечила:

1. право пацієнта на інформацію

2. інфекційну безпеку

3. правильну біомеханіку тіла

4. попередла небезпеку ВІЛ-інекції

5. забезпечує послідовність сестринського догляду

23. Гематурія — це:

1. часте  сечовипускання

2. утруднене сечовипускання

3. затримка сечі

4. наявність крові в сечі

5. наявність білка в крові

24. Переважання нічного діурезу над денним називається:

1. ніктурія

2. олігурія

3. анурія

4. поліурія

5. гематурія

25. Странгурія — це:

1. прискорене сечовипускання

2. утруднене сечовипускання

3. наявність крові в сечі

4. припинення надходження сечі в сечовий міхур

5. накопичення сечі в сечовому міхурі внаслідок неможливості самостійного сечовипускання

26. Катетери і зонди після використання:

1. кип“ятять 15 хв

2. занурюють в дезрозчин на 1 годину

3. протирають спиртом 70% двічі

4. промивають під проточною водою

5. промивають дистильованою водою

27. Якщо катетеризацію роблять щодня і постійно, то після виділення сечі для профілактики циститу в сечовий міхур через катетер необхідно ввести:

1. 10 мл теплого 10% р-ну натрію хлориду

2. 10 мл теплого 0,9% р-ну натрію хлориду

3. 10 мл теплого р-ну фураціліну 1:5000

4. воду для ін“єкцій

5. 10 мл теплого р-ну 5% гюкози

28. У зв“язку з рефлекторною ішурією лікар призначив хворій катетеризацію сечового міхура. Що необхідно зробити перед процедурою?

1. часткове оброблення шкіри

2. гігієнічну ванну

3. часткову обробку живота

4. туалет зовнішніх статевих органів

5. гігієнічний душ

29. У пацієнта 65 років, страждаючого аденомою предстательної залози, затримка сечі більше 12 годин. Якої допомоги він потребує:

1. промивання сечового міхура

2. взяття сечі на бак.дослідження

3. введення антибіотиків в сечовий міхур

4. цистоскопії

5. катетеризації сечового міхура

30. Що таке поліурія?

1. наявність білка

2. гостра затримка сечі

3. зменшення добового діурезу

4. відсутність діурезу

5. збільшення кількості сечі

 

Проявами порушення функції органів сечовиділення є порушення секреції та екскреції сечі.

            Процес утворення і виділення сечі називається діурезом. В нормі людина за добу виділяє від 1,0 до 2,0 літрів сечі. Кількість сечі залежить від кількості спожитої і виділеної позанирковим шляхом рідини. Зменшення добової кількості сечі до 500,0 мл називається олігурією, відсутність сечі або виділення її до 50,0 мл – анурією. Виділення понад 2,0 літрів сечі – поліурія. Часте, понад 6 раз за добу, виділення сечі називається полакіурією.

            Відсутність сечі може бути в результаті зниження її порогової фільтрації в нирках (артеріальний тиск нижчий за 70 мм рт ст) – преренальна анурія, порушення її секреції в нирках (ренальна анурія), або порушення виділення сечі по сечових шляхах (постренальна анурія).

            Наявність сечі в сечовому міхурі і порушення її виділення з нього – ішурія. Часте, болісне виділеня сечі с покликами на сечовипускання називається дизурією.

            Крім особливостей діурезу для розпізнавання урологічних захворювань має значення дослідження сечі. При проведенні загального аналізу сечі враховують її колір, прозорість, запах, реакцію, питому вагу, хімічний склад, а також мікроскопію осадку. Із перерахованих властивостей при порушенні екскреції сечі найбільше значення має мікроскопія осадку, основними складовими якого є еритроцити, лейкоцити, циліндри, епітеліальні клітини, кристали та аморфні соляні маси.

            Поява еритроцитів в сечі носить назву гематурії. Якщо при цьому еритроцити виявляються лише при мікроскопії, то говорять про мікрогематурію. В тих випадках, коли змінюється колір сечі, користуються терміном макрогематурія. При виявленні в сечі лейкоцитів понад 1-2 в полі зору говорять про лейкоцитурію, яка свідчить про запальний процес в сечовидільній або статевій системі.

            При гострому порушенні прохідності сечі по сечоводах (наявність каменя тощо) виникає симптом під назвою ниркова колька.

            Якщо пацієнт не може виділити сечу з переповненого сечового міхура, то говорять про гостру затримку сечі. Вона може бути зумовлена доброякісною гіперплазією або раком передміхурової залози, вклиненим каменем сечового міхура, порушенням інервації сечового міхура або мати рефлекторний характер.

            Найчастіше рефлекторна затримка сечі виникає у хворих після операцій на органах малого тазу або в інших пацієнтів під впливом наркотичних засобів.

            Ниркова колька, як і гостра затримка сечі відносяться до невідкладних станів.

            При нирковій кольці порушений відтік сечі приводить до підвищення тиску в нирковій лоханці, розтягу ниркової капсули, появі приступоподібного болю. Біль при нирковій кольці локалізується в поперековій області, носить гострий характер, віддає в пахову ділянку та статеві органи, нерідко супроводжується дизуричними проявами і макрогематурією.

            Гостра затримка сечі супроводжується сильним болем в надлобковій області з частими безплідними покликами до сечовипускання, неспокійним станом хворих.

            Долікарська допомога при нирковій кольці заключається в використанні тепла (грілка на поперекову область, приймання гарячої -38,0 –39,0˚ С ванни протягом 15-20 хвилин), які знімають спазм сечоводу, сприяють відходженню каменя.

            Гостра затримка сечі вимагає швидкого виведення сечі з сечового міхура. Якщо затримка виникає в післяопераційному періоді, то можна спробувати викликати спорожнення сечового міхура без його катетеризації. Самостійному сечовипусканню сприяє шум води, що витікає з крану, тепла грілка на зону лона, зрошення статевих органів теплою водою. Якщо наведені заходи не ефективні проводять катетеризацію сечового міхура.

            Операції на нирках досить часто закінчуються нефростомією – трубкою, що проводиться через паренхіму нирки в ниркову лоханку. Операції на сечовому міхурі майже постійно завершують залишенням трубки в його порожнині – цистостомією. В післяопераційному періоді на органах сечовидільної системи проводять такий же догляд, як і після інших операцій (слідкують за станом шкіри, слизових оболонок, контролюють пульс, артеріальний тиск, дихання, проводять профілактику тромбозів, тощо). Але необхідно відмітити, що урологічні хворі, як правило, люди похилого віку, тому і відноситись до них треба пильніше. Нефростомічну і цистостомічну трубки необхідно періодично (1-2 рази на добу) промивати розчинами антисептиків (1% розчину ріванолу, або 2% борної кислоти, 1:5000 розчином фурациліну).

Катетеризацію сечового міхура здійснюють з метою виведення з нього сечі, промивання сечового міхура, одержання сечі для дослідження, введення лікарської речовини.

        Показання до катетеризації сечового міхура

1. Гостра затримка сечі, яка триває понад 10—12 год.

2. Промивання сечового міхура та введення в нього ліків.

3. Забір сечі для лабораторного дослідження в жінок у разі значних виділень із піхви.

        Найчастіші причини гострої затримки сечі

1. Хірургічні втручання на органах черевної порожнини та малого тазу, у результаті чого може виникнути рефлекторна затримка сечі.

2. Аденома передміхурової залози.

3. Пухлини сечового міхура та сечівника.

4. Обтурація сечівника конкрементами.

       

ПРОВЕДЕННЯ КАТЕТЕРИЗАЦІЇ СЕЧОВОГО МІХУРА

        Пацієнт має право на інформацію. Для проведення процедури необхідна згода пацієнта.

Сестринський персонал зобов'язаний:

- інформувати пацієнта про мету процедури;

- пояснити перебіг процедури і отримати згоду пацієнта на її проведення;

- у випадку неінформованості або відмови уточнити в лікаря подальшу тактику.

        Рефлекторний виклик акту сечовиділення

1. Залиште хворого одного в палаті, відкрийте кран і пустіть воду.

2. Змініть, якщо це можливо, положення хворого. Чоловіка поставте, жінку посадіть на тепле судно.

3. За відсутності протипоказань покладіть хворому грілку на низ живота або на промежину.

4. Полийте теплу воду (40—42°С) на зовнішні статеві органи.

5. За призначенням лікаря введіть підшкірно 1 мл 0,05% розчину прозерину або 1 мл 0,2% розчину платифіліну.

        Катетеризація сечового міхура жінки

1. Вимийте руки двічі з милом під проточною водою, висушіть рушником.

2. Покладіть жінку на спину із зігнутими в колінах і розведеними ногами.

3. Підстеліть під таз клейонку.

4. Підставте судно.

5. Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів.

6. За допомогою двох серветок або тампонів розведіть статеві губи, визначте місце знаходження зовнішнього отвору сечівника.

7. Пінцетом захватіть стерильний ватний тампон, змочений розчином фурациліну (1:5000) або іншим неподразнювальним антисептичним розчином і продезінфікуйте зовнішній отвір сечівника.

8. Надягніть стерильні гумові рукавички.

9. Стерильним пінцетом візьміть стерильний катетер, завчасно змазаний стерильним гліцерином, на відстані 4—5 см від сліпого кінця. Зовнішній кінець катетера зафіксуйте між IV і V пальцями правої руки.

10. І і II пальцями лівої руки розведіть великі та малі статеві губи.

11. Введіть обережно, без зусиль, катетер у сечівник на 5—7 см, зовнішній кінець катетера опустіть у сечоприймач. Поява сечі свідчить про те, що катетер знаходиться в сечовому міхурі.

12. Після зупинки самостійного виділення сечі з катетера злегка натисніть над лобком, видаліть із сечового міхура залишки сечі й витягніть катетер.

        Якщо катетеризацію роблять щодня й постійно, то після виділення сечі для профілактики циститу в сечовий міхур через катетер за допомогою шприца введіть 10 мл теплого розчину фурациліну (1:5000) і одразу витягніть катетер.

        Катетеризація сечового міхура чоловіка

1. Вимийте руки двічі під проточною водою з милом і висушіть рушником.

2. Покладіть хворого на спину, ноги розведені.

3. Між ногами поставте сечоприймач.

4. Статевий член обгорніть нижче від головки серветкою.

5. Продезінфікуйте головку статевого члена стерильною серветкою, змоченою розчином фурациліну (1:5000).

6. Змажте стерильний гумовий катетер стерильним гліцерином.

7. Надягніть стерильні гумові рукавички.

8. Правою рукою пінцетом візьміть катетер на відстані 5 см від сліпого кінця, зовнішній кінець зафіксуйте між IV та V пальцями.

9. І і II пальцями лівої руки здавіть головку статевого члена,щоб розкрити зовнішнє вічко сечівника.

10. Введіть катетер у зовнішнє вічко сечівника і, поступово перехвачуючи катетер, проводьте його по каналу глибше, а статевий член лівою рукою підтягуйте вверх.

        Якщо при введенні катетера виникла перепона, заспокойте хворого, порекомендуйте розслабитись і глибоко подихати, а потім продовжіть введення катетера.

Як тільки катетер увійде в сечовий міхур, з'явиться сеча.

11. Після виділення сечі злегка натисніть над лобком. Витягніть катетер і одночасно залишками сечі промийте сечівник.

        Металевий катетер чоловікові може ввести лише лікар-уролог або лікар, підготовлений до виконання цієї процедури.

        Введення постійного катетера в сечовий міхур. У тяжкохворих може виникнути потреба введення постійного катетера.

1. Під час катетеризації сечового міхура жінки використайте катетер Пеццера. Введіть його в сечовий міхур, попередньо натягнувши розширену головку катетера на металевий провідник. Підчас катетеризації сечового міхура чоловіка використайте катетер з надувним балончиком — катетер Померанцева—Фолея.

2. Дистальний кінець катетера з'єднайте за допомогою перехідника з трубкою, яку потім опустіть у градуйований флакон для збирання сечі.

3. Для запобігання висхідній інфекції сечовий міхур двічі на добу промивайте теплим розчином фурациліну (1:5000).

4. Якщо як постійний катетер ви використовуєте хворим гумовий катетер Нелатона, то:

а) у жінки зафіксуйте його марлевою смужкою спочатку навколо катетера біля зовнішнього вічка сечівника, а потім за допомогою довгих смужок — навколо стегна;

б) у чоловіка статевий член обгорніть марлевою серветкою,товсту шовкову нитку зафіксуйте на катетері, а потім — навколо статевого члена поверх серветки.

        ПРОТИПОКАЗАННЯ ТА МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ ПІД ЧАС ТА ПІСЛЯ КАТЕТЕРИЗАЦІЇ СЕЧОВОГО МІХУРА

Після катетеризації можливі такі ускладнення: кровотеча, яка виникає внаслідок пошкодження слизової оболонки сечівника; інфікування сечівника внаслідок недотримання правил асептики; уретральна гарячка, яка пояснюється всмоктуванням у кров'яне русло сечі, особливо інфікованої через пошкоджені ділянки сечівника.

Щоб уникнути цих ускладнень, необхідно чітко дотримуватись правил асептики і ні в якому разі не форсувати введення катетера. У разі неможливості ввести катетер викликають лікаря.

1. Катетеризацію сечового міхура треба виконувати лише за призначенням лікаря, оскільки в деяких випадках гострої затримки сечовипускання така процедура протипоказана.

2. Якщо при проведенні катетеризації відчувається перешкода, не намагайтеся подолати її силою, тому що такі дії можуть призвести до пошкодження слизової оболонки сечовода.

3. Недотримання правил асептики спричинює інфікування сечовивідних шляхів і сечового міхура.

        Протипоказання до катетеризації:

- травматичні ураження;

- гостре запалення сечового міхура і сечівника.

1. Після використання катетер замочіть у 3% розчині хлораміну на 1 год. Заповніть канал дезінфекційним розчином.

2. Промийте катетер під струменем проточної води.

3. Замочіть катетер у мийному розчині, температура якого 45°С, і промийте його канал розчином із шприца під тиском.

4. Промивайте під струменем проточної води протягом 5—10 хв.

5. Прокип'ятіть у дистильованій воді 30 хв, після чого злийте воду з кип'ятильника.

        Для стерилізації катетерів можна використати паровий метод (тиск пари — 1,1 атм, температура — 120°С, протягом 45 хв).

        Мета промивання сечового міхура. Промивання проводять для механічного видалення із сечового міхура піску, дрібних конкрементів, гною, продуктів розпаду тканин та введення ліків при запальних процесах. Промивають сечовий міхур щодня або через день, у середньому на курс лікування призначають 12—14 процедур.

        Визначення об'єму сечового міхура. Заздалегідь визначають об'єм сечового міхура, вимірюючи кількість сечі, яка виділяється за одне сечовипускання (приблизно за 3 год).

        Послідовність дій під час виконання процедури

1. Вимийте руки з милом двічі під проточною водою, витріть рушником.

2. Покладіть хворого на спину із зігнутими в колінах ногами, розведеними стегнами та трохи піднятим тазом (використайте урологічне крісло).

3. Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів і продезінфікуйте зовнішнє вічко сечівника.

4. Надягніть стерильні гумові рукавички, виконайте катетеризацію сечового міхура та звільніть сечовий міхур від сечі.

5. Через катетер шприцом Жане введіть у сечовий міхур теплий антисептичний розчин відповідно до об'єму сечового міхура.

6. Від'єднайте шприц і через катетер випустіть розчин.

7. Повторюйте промивання до появи прозорої рідини.

8. Закінчуйте промивання введенням у сечовий міхур рідини в кількості, що відповідає половині об'єму міхура, потім видаліть катетер.

Після закінчення промивання сечового міхура можна ввести 15—20 мл теплого 3% розчину коларголу.

9. Порекомендуйте хворому після інстиляції полежати 40—60 хв, щоб як найдовше затримати акт сечовипускання і щоб ліки тривалий час знаходились у сечовому міхурі.

        ВИЗНАЧЕННЯ ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ І ВОДНОГО БАЛАНСУ

        Дуже важливо хворим щоденно визначати кількість виділеної за добу сечі (добовий діурез), порівнюючи її з кількістю випитої та введеної парентерально рідини (водний баланс). Під час підрахування кількості випитої рідини враховують також фрукти й овочі, маса яких повністю зараховується до загальної кількості отриманої рідини.

        Сечу, виділену хворим о 6-й годині ранку, вилийте в унітаз (вона не враховується).

        Визначте кількість виділеної протягом доби сечі (до 6-ї години ранку наступного дня).

        Протягом доби фіксуйте кількість випитої рідини (включаючи овочі та фрукти) і кількість уведених парентерально розчинів.

        Дані, отримані при визначенні добового діурезу та водного балансу, запишіть у температурний листок.

        Добовий діурез повинен складати не менше як 70—80% від усієї отриманої хворим за добу рідини.

        Якщо хворий протягом доби виділяє сечі набагато менше, ніж вживає рідини (від'ємний діурез), це означає, що частина рідини затримується в організмі, збільшуються набряки й накопичується рідина в порожнинах (водянка порожнин).

        Якщо хворий протягом доби виділяє сечі більше, ніж кількість випитої рідини, то це позитивний діурез. Він спостерігається у хворих з недостатністю кровообігу в період ліквідації набряків під час приймання сечогінних препаратів.

        Стан водного балансу організму можна контролювати також шляхом визначення маси тіла хворого. Збільшення маси тіла свідчить про затримку рідини й навпаки.

        При підвищенні температури тіла понад 37°С втрата води через легені та шляхом випаровування з поверхні шкіри на кожен градус становить близько 200 мл за добу.

        У здорової людини сечовипускання відбувається 5—6 разів на добу, причому переважно вдень. У разі серцевої та ниркової недостатності кількість сечі, що виділяється вночі, може перевищувати кількість сечі, котра виділяється вдень. Це явище називається ніктурією.