Яловенко Н.І. Предмет Основи медсестринства Група 2 – А с/с Дата 10.02.22р. Тема № 30 Практичне заняття «НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ. ГІРУДОТЕРАПІЯ»

 

Викладач	Яловенко Н.І.
Предмет	Основи медсестринства
Група	2 – А с/с
Дата	10.02.22р.
Тема  № 30 Практичне заняття	«НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ. ГІРУДОТЕРАПІЯ»

 

Виконати завдання

І. Переглянути фільм.

https://www.youtube.com/watch?v=PjEdD6h4Dak

https://www.youtube.com/watch?v=Nj9HJzWsnMY

 

ІІ. Дати відповіді на запитання:

1.     Анатомічні ділянки, що застосовуються для накладання: гірчичників, банок, п’явок?

2.     Який механізм дії холоду на організм?

3.     Який механізм дії тепла на організм?

4.     Показання та протипоказання до застосування міхура з льодом.

5.     Показання та протипоказання до застосування компресу.

6.     Показання та протипоказання до застосування грілки.

7.     Показання та протипоказання до застосування примочки.

8.     Показання та протипоказання до застосування парафіну.

9.     Що необхідно приготувати для накладання зігрівального компресу і як перевірити правильність його накладання?

10.  Які можливі ускладнення при застосуванні вище перерахованих методів і як їм запобігти?

 

ІІІ. Вирішити одну із ситуаційних задач:

1. Лікар призначив пацієнту з бронхітом гірчичники. У вечорі в пацієнта підвищилась температура тіла до 38,7 ⁰С. Пацієнт просить медичну сестру поставити гірчичники.

Чи можна застосувати гірчичники в даному випадку?

Визначте проблему пацієнта.

Складіть план сестринських втручань.

2. У пацієнта інфільтрат. Йому за призначенням лікаря медична сестра поклала зігрівальний компрес, який швидко висох і не дав бажаного ефекту.

Чому так сталося?

Тактика медичної сестри в цьому випадку?

3. Під час приймання загальної гарячої ванни, у пацієнта виникло запаморочення, серцебиття, задишка, почервоніння обличчя.

Що треба зробити першочергово?

Надайте допомогу пацієнту?

4. Пацієнтці проводили курс гірудотерапії. Після поставлення п’явок ранки кровоточать.

Що треба зробити медичній сестрі, щоб спинити кровотечі і запобігти інфікуванню ранок? 

ІV. Вирішити тестові завдання: «Засоби впливу на кровообіг. Методи найпростішої фізіотерапії»

1. Протипоказання до застосування п’явок є захворювання на:

1. тромбофлебіт

2. інфаркт міокарда

3. гіпертонічна хвороба

4. всі перераховані

5. гіпотонія .

 

2. Пацієнтка 50 р. вже кілька років страждає на ішемічну хворобу серця. Звернувшись до лікаря, вона поскаржилась на страх виникнення приступів стенокардії. Окрім медикаментозної терапії лікар порадив хворій при болях в серці постановку гірчичників. На яку ділянку тіла треба накладати гірчичники?

1. на потилицю

2. на литкові м'язи

3. між і під лопатками

4. на ділянку серця

5. на верхню частину грудини

 

3. Температура індиферентної ванни має бути:

1. 24-27 ОС

2. 28-33 ОС

3. 34-36 ОС

4. 36-39 ОС

5. 40-42 ОС

 

4. Зігрівальний компрес складається з трьох шарів. Назвіть порядок їх накладання:

1. клейонка, марля, вата

2. марля, вощаний папір, вата

3. марля, вата, вощаний папір

4. вата, марля, вощаний папір 

5. вата, вощаний папір, марля

 

5. Скільки часу тримаємо напівспиртовий компрес:

1. протягом ночі.

2. 1-2 год.

3. 6-8 год.

4. 10-12 год.

5. протягом доби.

 

6. Вкажіть температуру води для постановки гірчичників:

1. 50оС

2. кімнатна

3. 36,6оС

4. 34-35оС 

5. 40оС

 

7. Пацієнту Р. лікар призначив п’явки на ділянку гемороїдаль-них вузлів. Скільки раз можна використовувати п’явки?

1. До втрати їхніх властивостей

2. 1

3. 3

4. 10

5. 5

 

8. У пацієнтки К. 50 років виникла задишка. Яке положення слід надати хворій? 

1. Фаулера

2. По Сімпсу

3. Дренажне

4. Горизонтальне

5. На лівому боці

 

9. Доглядаючи за пацієнтами медсестра використала гірчичники для полегшення стану пацієнтам при:

1. гіпертонічна хвороба

2. анемії

3. зниженому зсіданні крові

4. лікуванні антикоагулянтами 

5. легеневій кровотечі

 

10. В травматологічне відділення звернувся пацієнт IV 48 років, із скаргами на біль у правому ліктьовому суглобі, неможливість виконати повсякденну робот З анамнезу відомо, що пацієнт 2 доби тому в ожеледицю упав по дорозі з роботи додому. Який компрес доцільно призначити хворому?

1. зігрівальний водний

2. гарячий

3. холодний

4. зігрівальний напівспиртовий 

5. довго – висихаючий

 

11. Пацієнту К призначили гірчичники. Які протипоказання до застосування гірчичників?

1. Нежить

2. Гарячка /вище за 38 ОС/

3. Запальні процеси дихальних шляхів

4. Гіпертонічний криз 

5. Стенокардія

 

12. У пацієнта К. приступ стенокардії. Куди потрібно накласти гірчичники?

1. На ділянку серця

2. На потилицю

3. На грудину

4. Між лопатками

5. На литкові м’язи

 

13. Діючою речовиною в гірчичниках є така:

1. Фітонциди

2. Ефірні олії

3. Спирти

4.  Гірудин

5. Органічні кислоти

 

14. При необхідності зняти п’явку, потрібно:

1. Видалити п'явку швидким легким рухом пінцета

2. Посипати п’явку цукром

3. Змочити ділянку передньої присоски солоною водою

4. Змочити ділянку передньої присоски розчином глюкози

5. Піднести до ділянки передньої присоски вату, змочену 2\% розчині натрію гідрокарбонату

 

15. Показаннями для використання грілки є:

1. Гострий апендицит

2. Гострий холецистит

3. Кровотечі
4. Біль спастичного характеру

5. Пухлини

 

16. Показання для постановки банок:

1. Кахексія

2. Висока температура тіла

3. Злоякісні пухлини

4. Запальні процеси органів грудної клітки

5. Туберкульоз легень

17. Вкажіть показання для застосування міхура з льодом:

1. І період гарячки

2. II період гарячки

3. Ill період гарячки

4. Гостра затримка сечі

5. Гнійничкові захворювання шкіри

 

18. Протипоказання для застосування п’явок є захворювання:

1. Анемія 

2. Тромбофлебіт 

3. Інфаркт міокарда 

4. Гіпертонічна хвороба

5. Застійна печінка

 

19. Медичні банки застосовують при:

1. Запальних процесах органів грудної клітки

2. Туберкульозі легень

3. Під час болю в серці

4. Нежиті та головному болю

5. Злоякісних новоутвореннях

 

20. Протипоказанням до використання міхура з льодом є:

1. Затримка сечі 

2. Кровотечі

3. Гострий апендицит

4. Травми у першу'добу

5. Другий період гарячки

 

21. У хворого загострення хронічного бронхіту. Гірчичники потрібно ставити на анатомічну ділянку:

1. На груднину

2. На литкові м’язи

3. Під лопатками

4. Між лопатками і під лопатками

5. Уздовж хребта

 

22. При інфаркті міокарда для присмоктування п’явок використовують анатомічну ділянку:

1. Груднину

2. Ліву надключичну ділянку

3. Друге - четверте міжребер’я зліва від груднини

4. Праве підребер’я

5. Надчеревну ділянку

 

23. Протипоказанням до застосування п'явок є:

1. Тромбофлебіт

2. Застійна печінка

3. Анемія

4. Гіпертонічна хвороба 

5. Геморой

 

24. Температура води для проведення індиферентної ванни повинна становити:

1. До 20 ^ОС

2. 34-36 ^ОС

3. 38 - 39 ^ОС

4. До 20 ^ОС

5. Вище 40 ^ОС

 

25. При виникненні блювання кольору "кавової гущі" медична сестра повинна подати хворому: 

1. Тепле пиття

2. Міхур з льодом на надчеревну ділянку

3. Примочки на надчеревну ділянку

4. Теплу грілку на надчеревну ділянку

5. УФО на надчеревну ділянку

 

26. Міхур із льодом застосовують при патологічному стані:

1. Шлункова кровотеча

2. Гарячка (І період)

3. Коматозний стан

4. Непритомність

5. Гарячка (III період)

 

27. Маленький хлопчик під час катання на ковзанах підвернув ногу. Відразу з’явився набряк, гематома. Які заходи першої допомоги треба вжити?

1. Холодний компрес

2. Гарячий компрес

3. Напівспиртовий компрес

4. Дати знеболюючі

5. Нанести знеболюючу мазь

 

28. При яких симптомах захворювання медсестра застосовує грілку?

1. Перші години після травми

2. Зменшення болю спастичного характеру

3. Пухлини

4. Кровотечі

5. Гострі запальні процеси в черевній порожнині

 

29. Яка речовина потрапляє в кров при укусі п’явки?

1. Гепарин

2. Гірудин

3. Гістамін

4. Гіалін

5. Гуанін

 

30. Показанням до постановки міхура з льодом:

1. Гострі запальні захворювання в черевній порожнині

2. Затримка сечі

3. І період гарячки

4. Хронічні запальні процеси

5. Гіпертонічна хвороба

 

31. Студент звернувся до медичної сестри з приводу забою колінного суглобу. Через який час медичній сестрі необхідно знімати міхур з льодом при тривалому застосуванні?

1. 1 - 5 хв

2. 5- 10 хв

3. 10 -15 хв.

4. 15-20 хв.

5. 20-30 хв.

 

32. Пацієнту призначено зігрівальний компрес на ділянку плеча. Який розчин можна застосувати при виконанні процедури?

1. 6% розчин перекису водню

2. 96% розчин етилового спирт

3. 0,9% розчин NaCI

4. 40% розчин етилового спирту

5. 70% розчин етилового спирту

 

 

Використання пузиря з льодом, примочок

            Механізм дії холоду. Холод спричинює звуження кровоносних судин, зменшення кровонаповнення відповідної ділянки, знижує поріг збудження нервових закінчень і тому сприяє гальмуванню запального процесу, зупинці кровотечі, зменшенню болю.

            Показання та протипоказання до використання пузиря з льодом

            Показання: гострі запальні процеси в черевній порожнині (гострий апендицит, гострий холецистит), кровотечі, травми (у першу добу), висока температура тіла.

            Протипоказання: хронічні запальні процеси, затримка сечі.

                Послідовність дій під час виконання процедур 

1. У пузир накладіть до половини об'єму невеликі шматочки льоду або снігу. Якщо немає льоду або снігу, заповніть холодною водою.

2. Витисніть з нього повітря й старанно загвинтіть корок.

3. Насухо витріть полотниною, загорніть у рушник або пелюшку та прикладіть до потрібної ділянки.

4. У міру танення льоду в пузирі воду можна зливати, а шматочки льоду докладати. Заморожувати воду, налиту в пузир, у морозильній камері не рекомендується, оскільки поверхня утвореного конгломерату льоду дуже велика, а це може призвести до переохолодження ділянки тіла.

Запам'ятайте!Пузир з льодом можна використовувати протягом доби, але через кожні 20 — 30 хв його потрібно знімати на 10 — 15 хв.

           

 

Використання примочок

1. Марлю або шматок полотнини складіть у кілька шарів, змочіть холодною водою, відіжміть і покладіть на хвору ділянку.

2. Оскільки ця примочка швидко нагрівається, змінюйте її через кілька хвилин. Краще використайте дві примочки: одну накладіть хворому, а другу охолоджуйте у воді.

Для підтримання низької температури у воду покладіть лід.

3. Тривалість процедури 50 — 60 хв.

До холодної води можна додати столовий оцет (1 столова ложка на 1 склянку води), а також настій ромашки.

   

                Приготування та використання грілки

            Механізм дії грілки. Місцеве використання теплої грілки призводить до розширення судин шкіри та підлеглих тканин, що забезпечує збільшення кровообігу й сприяє прискоренню процесів розсмоктування, а також знижує інтенсивність болю завдяки впливу тепла на нервові закінчення та ліквідації спазмів непосмугованих м'язів.

            Показаннями до використання теплої грілки є: біль спастичного характеру, хронічні захворювання органів черевної порожнини (хронічний холецистит, гастрит, коліт), запальні інфільтрати.

            Протипоказаннями до застосування теплої грілки є: гострі запальні процеси в черевній порожнині (гострий апендицит, гострий холецистит), травматичні пошкодження (в перші години після травми), пухлини, кровотечі.

            Послідовність дій під час виконання процедур

            Заповнення гумової грілки водою

1. Гумову грілку заповніть гарячою водою (60 °С) до половини або ⅔ об'єму.

2. Витисніть повітря та щільно закрутіть корок. Переверніть грілку корком донизу й перевірте її на герметичність.

            Не переповнюйте її водою, тому що таку грілку важко тримати, особливо на болючій ділянці тіла. Проте якщо в грілці мало води, вона швидко охолоджується і не дає потрібного ефекту.

            Якщо в грілку потрапило повітря, вода швидше охолоджується, а повітря прогрівається, розширюється, грілка при цьому стає шароподібної форми й погано прилягає до тіла.

            Використання грілки

1. Грілку прикладайте до ділянки тіла через прокладку з міркувань гігієни та безпеки (можливі опіки), тобто обгорніть її рушником або пелюшкою і покладіть поверх білизни або навіть поверх ковдри (якщо грілка дуже гаряча).

2. Перед використанням грілки у хворих, які перебувають у непритомному стані, з пониженою тактильною та температурною чутливістю, ослаблених тяжкохворих перевірте її на ступінь нагрівання, приклавши до свого ліктя. Цим ви зможете запобігти можливому виникненню опіків.

3. Періодично змінюйте воду в грілці, роблячи невеликі перерви, і перевіряйте, чи не виникло різкого почервоніння шкіри.

4. Щоб у разі тривалого застосування грілки не розвинулася пігментація шкіри, змазуйте її вазеліном перед процедурою.

            Дезінфекція грілки

            Після використання звільнену від води грілку протріть двічі полотниною, змоченою 3 % розчином хлораміну з інтервалом у 15 хв, промийте водою, а потім висушіть або витріть насухо чистою серветкою.

            Використання електричної грілки

1. Електричну грілку з наволочкою можна використати в домашніх умовах.

2. Вона забезпечує рівномірне постійне тепло, яке піддається регулюванню. В умовах стаціонару електричну грілку не застосовують через утруднену її дезінфекцію та оброблення.

               

    Приготування та використання припарок

            Перевага використання припарок. Припарки довго зберігають тепло, тому їх використовують у разі потреби досить тривалого впливу — протягом 1 — 2 год.

            Показаннями до використання припарок є: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (без схильності до кровотечі), хронічний холецистит, спайкова хвороба кишок, запалення середнього вуха, невралгії.

            Протипоказання до використання припарок ті самі, що й для грілки.

    Послідовність дій під час виконання процедур

            Приготування та використання сухих припарок

1. Пісок, сіль, попіл або висівки прогрійте в духовці або на сковорідці на відкритому вогні.

2. Пересипте у торбинку та зав'яжіть її.

3. Прикладіть до хворої ділянки тіла через прокладку, товщина якої залежить від температури припарки.

4. Зверху припарку прикрийте теплою ковдрою.

            Приготування та використання вологих припарок

1. Лляне насіння, висівки або овес запарте в невеликій кількості води до отримання густої кашки.

2. Перекладіть у полотняну торбинку, зав'яжіть і прикладіть до хворої ділянки тіла. Щоб уникнути опіків, температура припарки не повинна перевищувати 55 °С.

3. Для збереження тепла припарку зверху накрийте клейонкою, а потім теплою ковдрою. Хворий тримає її до охолодження.

 

            Використання компресів, парафіну

            Механізм дії зігрівального компресу. Під дією зігрівального компресу відбувається рівномірне та тривале розширення судин, збільшується приплив лімфи та крові не тільки до шкіри, але й до глибше розташованих тканин і органів, унаслідок чого зменшується застій крові та запальна інфільтрація, а також набряк тканини. Це призводить до купірування спазму непосмугованих м'язів і послаблення або зникнення болю.

            Механізм дії гарячого компресу. Під дією гарячого компресу відбувається розширення судин, що сприяє припливу крові не лише до поверхневих тканин, але й до розташованих глибше, а це призводить до усунення спазму м'язів внутрішніх органів, таким чином знижується інтенсивність болю при невралгіях та хронічних запальних процесах.

            Механізм дії гарячого парафіну. Гарячий парафін глибоко прогріває шкіру та підлеглі тканини, діє як протизапальний та розсмоктувальний засіб.

            Показання до використання зігрівального компресу: запальні процеси гортані, суглобів, плеври, середнього вуха, грудних залоз, інфільтрати після ін'єкцій, забиті місця (через добу після травми), тромбофлебіт.

            Показання до використання гарячого компресу: мігрень (головний біль унаслідок спазму судин мозку), кишкова колька, печінкова колька, біль у м'язах, суглобах, колапс, бронхіальна астма.

            Протипоказання до використання зігрівального та гарячого компресів: гнійні захворювання шкіри (фурункул, карбункул та ін.), пошкодження шкіри, висока температура тіла, алергійні висипання.

                Послідовність дій під час виконання процедур

            Накладання зігрівального компресу

1. Візьміть шматок чистої, м'якої, гігроскопічної тканини (марля, бавовняна або лляна тканина потрібного розміру), складіть у декілька шарів. Розмір прокладки повинен бути трохи більшим від розміру ділянки шкіри, на яку накладаєте компрес.

2. Компресний папір візьміть такого розміру, щоб він перекрив попередній шар на 1 см з усіх боків. Можна використати клейонку або вощаний папір. Цей шар забезпечує герметичність.

3. Для третього (утеплювального) шару використайте білу або сіру вату, яка з усіх боків повинна перекрити на 1 — 1,5 см компресний папір.

4. Тканину (прокладку) змочіть 30 — 40 % розчином етилового спирту, відіжміть і накладіть на визначену ділянку. Зверху покладіть компресний папір, потім — вату. Вологий шар щільно прилягає до шкіри, а решта шарів прикриває його.

5. Зверху компрес закріпіть бинтовою пов'язкою так, щоб він щільно прилягав до поверхні шкіри, але не обмежував рухів і не здавлював кровоносні судини.

6. Через 2 год перевірте за необхідності правильність накладання компресу: просуньте вказівний палець під нижній шар компресу. Якщо прокладка тепла й волога, це означає, що компрес накладено правильно.

7. Накладіть зігрівальний компрес на 8 — 10 год.

8. Після зняття компресу шкіру легенько протріть серветкою, змоченою теплою водою, висушіть м'яким рушником і накладіть суху теплу пов'язку. Якщо шкіра почервоніла та свербить, змажте її борним вазеліном.

            Запам'ятайте!Компрес вважається накладеним правильно, якщо прокладка, що прилягає до шкіри, після зняття компресу тепла та волога.

9. Другий раз накласти компрес можна не раніше ніж через 1 год після зняття попереднього. Для запобігання мацерації шкіри заздалегідь протріть її 40 — 45 % розчином етилового спирту й насухо витріть.

            У разі повторного накладання компресу використовуйте чисту свіжу прокладку.

            При тривалому накладанні зігрівальних компресів може виникнути подразнення шкіри. У таких випадках зробіть перерву на 1 — 2 дні.

            Для накладання зігрівальних компресів за призначенням лікаря можна використати:

водно-спиртовий розчин (1 частина 96 % розчину етилового спирту і 2 частини води). Напівспиртові компреси швидко висихають, тому їх слід знімати через 4 — 6 год; фурациліново-спиртовий розчин (2 частини розчину фурациліну 1:5000 і 1 частина 96 % розчину етилового спирту); олійно-спиртову суміш (2 частини рослинної пастеризованої олії та 1 частина 96 % розчину етилового спирту).

У домашніх умовах для накладання компресів можна використати кефір, молочну сироватку, листя капусти (ошпарене окропом).

            У разі післяін'єкційного інфільтрату добре допомагає двошаровий компрес з використанням розчину фурациліну 1:5000 і мазі Вишневського.

            При тромбофлебіті накладіть зігрівальний компрес із маззю Вишневського на 2 — 3 дні.

            У разі запалення середнього вуха (отит) у прокладці та в компресному папері зробіть отвір. Накладіть компрес таким чином, щоб дія його була спрямована в основному на ділянку соскоподібного відростка, а вушна раковина залишалася відкритою.

            Накладання гарячого компресу

1. Складену в кілька шарів тканину змочіть гарячою водою (60 — 70 °С), швидко відіжміть і прикладіть до тіла.

2. Зверху накрийте клейонкою, ватою, закріпіть бинтовою пов'язкою, прикрийте ковдрою.

3. Після охолодження компрес зніміть.

            Накладання гарячого парафіну

1. 0,5 — 1 кг твердого білого парафіну покладіть у чисту суху металеву каструлю й нагрівайте на невеликому вогні або водяній бані до температури 60 — 70 °С доти, доки парафін не розплавиться.

2. Потрібну ділянку шкіри попередньо обмийте теплою водою з милом, висушіть рушником або серветкою.

3. Під ділянку тіла підстеліть клейонку.

4. Складіть марлеву серветку, захватіть затискувачем, змочіть рідким парафіном і накладіть пара-фін до одержання рівномірного шару товщиною 1 — 2 см. Робіть це швидко, щоб парафін не захолов.

5. Зверху покладіть клейонку або вощаний папір, потім вовняну тканину.

6. Тривалість процедури від 30 хв до 2 год.

7. Після зняття парафіну шкіру висушіть м'яким рушником і змажте жиром.

            Парафін можна накладати через день, а якщо немає подразнень шкіри, то щодня.

           

            Використання гірчиці та гірчичників

            Механізм дії гірчиці. При змочуванні гірчичного порошку водою виділяється летка гірчична олія. Вона має різкий запах і є основною діючою речовиною. Під час контакту зі шкірою ефірна олія подразнює нервові рецептори з подальшим розвитком шкірної реакції, а також загальної реакції всього організму. При цьому активізується функція лейкоцитів, підвищується активність симпатичної та, меншою мірою, парасимпатичної нервової системи.

            Показання та ділянки для використання гірчичників. Накладати гірчичники можна практично на всі ділянки тіла: при нежитю та головному болю — на потилицю, при гострому трахеїті — на верхню частину груднини, при бронхіті та пневмонії — між і під лопатками, при болю в серці — на ділянку серця, при гострих запаленнях верхніх дихальних шляхів — на литкові м'язи, при гіпертонічному кризі — вздовж хребта та на комірцеву зону.

            Протипоказаннями до використання гірчичників є: легенева кровотеча, злоякісні новоутворення, захворювання шкіри.

            Можливі ускладнення: подразнення шкіри, опіки, їх потрібно обробити 5% розчином калію перманганату.

            Ознаки придатності гірчичників. Гірчичники заводського виготовлення — паперові пластинки прямокутної форми розміром 8 х 13,5 см, вкриті шаром гірчичного борошна, котре закріплене розчином каучуку та каніфолі.

            Колір придатного гірчичника жовтий, гірчична маса розподілена рівномірно, тримається міцно. У сухому вигляді гірчичник без запаху. Під час змочування теплою водою одразу з'являється специфічний запах леткої гірчичної олії. При накладанні гірчичника на шкіру відчувається пекучість.

Зберігати гірчичники слід у сухому темному місці.

                Послідовність дій під час виконання процедур

            Використання гірчичників

1. Гірчичники змочіть теплою водою безпосередньо перед використанням і прикладіть до потрібної ділянки тіла, краще через полотнину, боком, вкритим гірчицею.

2. Тепло закутайте хворого. Дія придатних до застосування гірчичників проявляється через кілька хвилин незначним пекучим болем.

3. Тривалість процедури 10 — 20 хв.

4. Після закінчення процедури зніміть гірчичники. Якщо гірчичники прикладали безпосередньо на шкіру, то знявши їх, промийте ці ділянки тампоном, ледь змоченим теплою водою, витріть насухо й тепло закутайте хворого.

            Можна змочені теплою водою гірчичники вкласти в поліетиленовий пакет, накласти на шкіру хворого і злегка притиснути до неї. При цьому пакет швидко прилипне до тіла. Через 1 — 2 хв з'являється характерний незначний пекучий біль. Через 15 — 20 хв гірчичники зніміть.

            Перевага цього методу

1. Виключається можливість забруднення білизни та шкіри хворого.

2. У поліетиленовому пакеті гірчичники не підсихають і зберігають здатність тривалої подразнювальної дії, тому їх можна перекладати па нову ділянку, що сприяє економії гірчичників.

3. Простота використання гірчичників у поліетиленовому пакеті робить можливим самообслуговування, що зручно в домашніх умовах.

            Приготування та відпуск загальної гірчичної ванни дітям

1. У 10 л води, що має температуру 37 °С, розведіть 50 г сухої гірчиці, розчин процідіть у ванну через марлю в декілька шарів.

2. Тривалість процедури 5 — 8 хв.

3. Після ванни шкіру дитини вимийте теплою водою, швидко витріть зігрітим рушником або простирадлом і покладіть дитину в тепле ліжко.

Загальні гірчичні ванни призначають дітям у разі запальних бронхолегеневих захворювань, а також у разі запалення ниркової миски.

            Приготування та відпуск ножної гірчичної ванни

1. У 10 л теплої води (40 — 45 °С) розведіть 100 г сухої гірчиці.

2. Тривалість ванни 20 — 30 хв. Під час процедури закутайте хворого ковдрою.

3. Після закінчення ванни ноги ополосніть теплою водою та витріть насухо.

4. Закінчивши процедуру, хворого покладіть у ліжко. Ножні гірчичні ванни призначають у разі катаральних явищ верхніх дихальних шляхів, бронхіту, трахеїту, гіпертонічної хвороби.

            Застосування гірчичного обгортання (компресу)

1. У 1 л теплої води розведіть 100 г сухої гірчиці.

2. Розчин процідіть, змочіть ним рушник або серветку, відіжміть і обгорніть потрібну ділянку тіла.

3. Прикрийте сухою клейонкою, пелюшкою та ковдрою.

4. Через 10 — 15 хв аплікацію зніміть, промийте шкіру теплою водою, витріть насухо, змажте вазеліном і тепло закутайте хворого.

Показання до гірчичних обгортань ті ж самі, що й для гірчичників.

            Застосування сухої гірчиці. У разі нежиттю насипте суху гірчицю в панчохи або в шкарпетки й надягніть їх. Від контакту гірчиці з вологою шкірою виникає слабка подразнювальна дія нервових рецепторів стоп.

            Приготування гірчичників у домашніх умовах

1. У рівних об'ємних частинах змішайте гірчицю з пшеничним борошном або крохмалем.

2. Розведіть теплою водою до консистенції густої сметани.

3. Масу витримайте протягом 30 хв для утворення ефірної гірчичної олії.

4. Нанесіть тонким шаром на половину бавовняної або лляної полотнини, зверху накрийте другою половиною полотнини. Урахуйте, що такі гірчичники мають більшу подразнювальну дію, ніж гірчичники заводського виготовлення.

 

            Використання медичних банок

            Механізм дії банок. За рахунок створюваного в банці від'ємного тиску настає місцевий приплив крові та лімфи до шкіри з підлеглих тканин і органів. Унаслідок розриву найдрібніших судин у товщі шкіри відбуваються множинні крововиливи. Вилита кров розкладається, продукти її розпаду всмокту-ються, у кровоносне русло надходять біологічно активні речовини, які справляють стимулюючу дію на окремі тканини та органи. Це супроводжується розсмоктуванням запальних вогнищ, зменшенням болю.

            Показання до застосування банок: запальні процеси в органах грудної клітки (бронхіти, трахеїти), міжреброва невралгія, міозит, радикуліт, гіпертонічна хвороба.

            Ділянки тіла, на які ставлять банки. Банки ставлять на грудну клітку, за виключенням ділянки серця, грудних залоз, хребта, а також на поперекову ділянку праворуч і ліворуч. У разі значних жирових відкладень можна ставити банки також на лопатки, а в деяких випадках — на сідниці та стегна.

            Протипоказання до застосування банок. Туберкульоз легень, легенева кровотеча, кахексія, гарячка, злоякісні пухлини, підвищена кровоточивість тканин, загальне збудження. Банки не ставлять також дітям у зв'язку з тонкою грудною стінкою. Вони можуть спричинити крововиливи в легеневу тканину, що шкідливо для організму.

            Ускладнення, що можуть виникнути під час виконання процедури, надання допомоги. Якщо залишити банки на шкірі хворого довше встановленого часу (понад 8 — 10 хв), можуть з'явитися пухирці, наповнені геморагічною рідиною рожевого кольору.

            У разі сильного нагрівання банок можуть виникнути опіки. Вони також можуть утворитися внаслідок необережного поводження з вогнем у випадку падіння спалахуючої краплини горючої рідини або тупферу на шкіру.

            У разі виникнення пухирів або опіків їх обробляють 5 % розчином калію перманганату. Навколо опіків шкіру змазують вазеліном.

                Послідовність дій під час виконання процедури

            Підготовка хворого

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

2. Якщо шкіра вкрита волоссям, поголіть її, обробіть 70% розчином етилового спирту і змажте тонким шаром вазеліну.

3. Запропонуйте хворому перед процедурою звільнити сечовий міхур.

4. Надайте йому зручного положення. Якщо банки призначено ставити на спину, то хворого покладіть на живіт, голову поверніть на бік, руки приберіть під подушку.

5. Якщо у хворого довге волосся на голові, приберіть його під хусточку або рушник.

            Постановка банок

1. Поставте біля хворого лоток з усім, що потрібно для постановки банок.

2. Звільніть потрібну ділянку тіла від одягу.

3. Змажте тонким шаром вазеліну цю ділянку шкіри.

4. Намотану на металевий стрижень вату змочіть 96 % розчином етилового спирту або ефіром, злегка відтисніть об шийку флакона, закрийте флакон корком.

5. Запаліть факел, швидким рухом на мить унесіть полум'я в банку на відстані 10 — 15 см від шкіри, після чого банку швидко прикладіть до тіла. Унаслідок створеного вакууму банка міцно фіксується на тілі.

            Запам'ятайте! Полум'я має нагріти повітря в банці, не перегріваючи її країв, щоб не стався опік шкіри.

6. Поставте потрібну кількість банок на відстані 2 — 3 см одна від одної.

7. Перевірте, щоб банки добре трималися на шкірі, прикрийте хворого рушником або пелюшкою, а зверху ковдрою.

8. Через 8 — 10 хв зніміть банки. Для цього однією рукою банку нахиліть на бік, а пальцями другої руки з протилежного боку надавіть на шкіру біля краю банки. При цьому утворюється щілина, в яку проникає повітря, у результаті чого банка відстає від тіла.

9. Ватним тампоном зі шкіри зітріть залишки вазеліну.

10. Місця крововиливів обробіть 96 % розчином етилового спирту.

11. Хворого накрийте ковдрою і запропонуйте полежати 30 — 40 хв.

12. Продезінфікуйте банки. Вимийте і висушіть руки.

            Запам'ятайте!Дотримуючись правил виконання процедури та всіх запобіжних заходів, можна повністю уникнути виникнення ускладнень.

Ніколи на залишайте флакон з горючою рідиною відкритим, оскільки рідина у флаконі може загорітися від запаленого поряд факела. У такому випадку флакон слід швидко закрити корком.

            Дезінфекція банок

1. Протріть банки ватним тампоном, змоченим 3 % розчином хлораміну.

2. Промийте гарячою водою і витріть насухо.

Можна продезінфікувати банки методом занурення їх у 1 % розчин хлораміну на 30 хв.

 

            Гірудотерапія (застосування медичних п'явок)

            Механізм дії медичних п'явок. Медичні п'явки маслиново-зеленого кольору, завдовжки 10 — 12 см здавна використовують як крововідсмоктувальний засіб або для протидії згортанню крові. Секрет слинних залоз п'явок містить гірудин (речовина, яка впливає на тканинну проникність), справляє протизапальну, тромболітичну, імуностимулювальну, протитромботичну, антисклеротичну дію.

            Показання до використання п'явок і певні ділянки тіла для їх застосування

1. Гіпертонічна хвороба. П'явки прикладають на ділянку соскоподібного відростка по вертикальній лінії на відстані 1 см від вушної раковини.

2. Передінфарктний стан та інфаркт міокарда — на ділянку серця (третє — п'яте міжребер'я на відстані 1 см від груднини).

3. Тромбофлебіт — уздовж затромбованої вени на відстані 1 см від неї, розміщуючи п'явки в шаховому порядку з проміжками 5 — 6 см.

4. Застійна печінка — на ділянку правого підребер'я вздовж ребрового краю.

5. Зовнішній і внутрішній геморой — на ділянку куприка.

            Протипоказанням до використання п'явок є: анемія, зниження згортання крові, застосування антикоагулянтів, сепсис, алергійний стан.

            Можливі ускладнення під час використання медичних п'явок

1. Свербіж і нагноєння навколо ранки внаслідок її забруднення.

2. Тривала кровотеча з ранки внаслідок того, що неправильно вибрана ділянка для використання п'явок.

3. Крововиливи, спричинені прикладанням п'явок на ділянки з ламкою підшкірною жировою клітковиною.

                Послідовність дій під час виконання процедур

            Утримання п'явок

1. Утримуйте п'явки в скляному посуді з широкою горловиною. У літровій банці може бути до 100 п'явок.

2. Воду з крана для зберігання п'явок заготовте за добу, щоб протягом цього часу вона звільнилася від хлору, який шкідливо діє на п'явок, і стала кімнатної температури.

3. Воду змінюйте щодня.

4. У капроновій кришці, якою будете закривати банку, зробіть кілька отворів для доступу повітря. Можна зав'язати горловину банки марлею, складеною в кілька шарів.

5. Банку з п'явками тримайте в помірно освітленому приміщенні за кімнатної температури. У цьо-му приміщенні повинно бути тихо, оскільки в умовах постійного шуму знижується активність п'явок.

6. Для використання придатні тільки здорові голодні п'явки. Ознаки доброякісності п'явок: наявність вираженого рефлексу скорочення: тіло п'явки стає коротким, коли його торкаються, збільшується її рухова активність.

            Підготовка потрібної ділянки шкіри хворого

1. У ділянці дії гірудотерапії напередодні процедури за необхідності поголіть волосся.

2. Хворому надайте зручного положення, під потрібну ділянку тіла підстеліть клейонку, а зверху покладіть пелюшку.

3. Протріть шкіру стерильним тупфером, змоченим у гарячій дистильованій або перевареній воді, потім висушіть стерильним сухим тупфером.

4. Позначте місця прикладання п'явок 1 % спиртовим розчином діамантового зеленого, потім ділянку обробіть 3 % розчином пероксиду водню.

5. Шкіру насухо витріть стерильним тупфером. Інтенсивне протирання шкіри сприяє припливу крові, а до теплої шкіри п'явки краще присмоктуються.

Кращому присмоктуванню п'явок сприяє змочування шкіри розчином глюкози з ампули. Треба також пам'ятати, що п'явки не переносять запаху мила.

            Прикладання п'явок

1. За допомогою пінцета, кінці якого обмотані ватою, відкладіть п'явку з банки в пробірку або медичну банку задньою присоскою до дна.

2. Піднесіть пробірку або медичну банку до потрібної ділянки шкіри.

3. Звільніть п'явку з пробірки, як тільки вона прокусить шкіру і в її передній частині з'являться хвилеподібні рухи.

4. Під задню присоску підкладіть серветку, оскільки прикріплення п'явки до шкіри задньою при-соскою значно знижує активність смоктання. Крім того, зменшується подразнення шкіри від тіла п'явки.

5. Таким чином поставте потрібну кількість п'явок. На сеанс призначають 4 — 6 п'явок. Сеанс лікування повторюють 2 — 4 рази через 3 — 4 дні.

6. Здорова п'явка висмоктує необхідну кількість крові за 10 — 20 хв, після чого самостійно відпадає.

7. Якщо п'явку потрібно зняти раніше, ніж вона нап'ється крові, то слід торкнутися ділянки передньої присоски тупфером, змоченим солоною водою, і п'явка відпаде.

Відривати п'явку забороняється, оскільки при цьому травмується тканина, що може спричинити значну кровотечу.

8. Використаних п'явок зберіть у лоток і залийте нашатирним спиртом або хлорумісним розчином, після чого спустіть їх у каналізацію.

            Догляд за ранками

1. Ранки обробіть 3 % розчином пероксиду водню або 5 % розчином калію перманганату.

2. Накладіть стерильну суху здавлювальну пов'язку, яку після просочування кров'ю замініть. Ранки можуть кровоточити від 6 до 24 год.

            Спостереження та догляд за хворим під час і після процедури

1. Під час процедури стежте, щоб п'явки не заповзли в природні отвори (наприклад, слуховий хід). Для цього закрийте їх ватними тампонами.

2. Здійснюйте контроль за пульсом і артеріальним тиском хворого.

3. Місця укусів загоюються через 2 — 3 дні. Нагноєння ранок практично не спостерігається, оскільки гірудин має бактерицидні властивості.

4. Після сеансу гірудотерапії хворий повинен дотримуватися ліжкового режиму протягом 2-х днів.

На цей період треба відмінити препарати йоду, сечогінні засоби та антикоагулянти.