Яловенко Н.І. Предмет: Хімія (медична хімія) група 2 А Л/С Дата: 22.11.2021 р. Заняття № 14 Тема. Солі, їх поширення в природі. Середні і кислі солі.
Викладач: Яловенко Н.І.
Предмет: Хімія (медична хімія)
група 2 А Л/С
Дата: 22.11.2021 р.
Заняття № 14
Тема. Солі, їх поширення в природі. Середні і кислі
солі.
Поняття
про жорсткість води та способи її усунення.
Мета. Формувати знання про солі, середні й кислі солі,їх
поширення в природі та властивості, про жорсткість води і способи її усунення,
вміння складати формули речовин та рівняння хімічних реакцій.
І. Інформаційна довідка.
1. Складні речовини із загальною формулою.
у х
Mex кислотний залишок у належать до класу солей.
2. Солі – електроліти, що
дисоціюють з утворенням катіонів металічного елемента й аніонів кислотного
залишку, наприклад
К2СО3 = 2К+ + СО2-3.
3. Усі солі мають твердий агрегатний стан, багато з
них добре розчинні у воді, зокрема всі нітрати, усі солі Калію й натрію.
4. Кристалогідрати – солі, які містять
кристалізаційну воду, наприклад мідний купорос, залізний купорос.
5. Серед
неорганічних сполук за поширеністю у природі солі займають друге місце після
оксидів.
Середні солі – продукти повного заміщення атомів Гідрогену
йонами металічного елемента в молекулі кислоти. Їхні кислотні залишки не
містять атомів гідрогену:
К2SO4 = 2К+ + SO2-4 ; К2PO4 = 32К+ + PO3-4
2. Кисли солі. Якщо катіони гідрогену в
кислоті неповністю заміщені катіонами неметалічного елемента, утворюються кислі
солі.
Кислі солі – продукт
неповного заміщення гідрогену в кислоті катіонами металічного елемента, тому
кислотні залишки таких солей містять Гідроген, наприклад КНSO4, КН2PO4, K2HPO4.
3. Хімічні властивості кислотних солей. Кислі солі багато в чому
повторюють хімічні властивості середнійх солей, хоча мають певні особливості.
Зупинимость на них.
1.
Електролітичні
дисоціація.
Кислі солі, утворені сильними кислотами, дисоціюють
повністю і в одну стадію: NaHSO4 = Na+ +H+ SO42-,
Кислі солі, утворенні слабкими кислотами, дисоціюють у
дві стадії.
На першій – повністю; NaHСO3 = Na+ +
HСO3-,
На другій – частково й дисоціація є оборотною реакцією:
HСO3- ⇆
H++ СO32-,
2.
Кислі
солі більш сильної кислоти взаємодіють з кислими солями слабкіших кислот,
утворюючи слабкішу кислоту й середню чи кислу сіль сильної кислоти: NaHSO4+ NaHСO3 =
Na2 SO4+ СO2+
Н2О
4.
Хімічні властивості середніх солей.
1. Взаємодія з металами; CuSO4 + Fe = Cu + FeSO4
2. Взаємодія з основами; FeCl3 + 3NaOН
→ Fe (OH)3↓ +
3NaCl
3. Взаємодія з солями; AgNO3 + KCl
→AgCl↓ + КNO3
4.
Зваємодія з кислотами; 2KNO3 + Н2SO4 → K2SO4 +2Н
NO3↑
5.
Одержання кислих солей Ме НК
1. NaOН +Н3РО4 = NaН2 РО4 +Н2О
2. 2NaOН + Н3РО4 = Na2НРО4
+2Н2О
3. 3NaOН + Н3РО4 = Na3РО4
+3Н2О
4. 2СО2
+ Са(ОН)2 = Са(НСО3)2
5. СО2
+ Са(ОН)2 = Са СО3 + Н2О
6.
Поширення солей у природі, застосування
Карбонати в природі. Карбонати існують у природі
переважно у вигляді кальцій карбонату
СаСО3. Крейда, мармур,
вапняки, ракушняк – усе це кальцій карбонат з певним умістом не карбонатних
домішок. Чистий кальцій карбонат трапляється в природі у вигляді мінералу
кальциту. Ісланський шпат (кальцій карбонат високої чистоти) застосовують в оптиці.
Поширення хлоридів у природі. Україна
багата запасами кам’яної солі NaCl, або
галіту. Це незамінна харчова добавка та сповільнювач псування багатьох
продуктів є у кожній домівці. Металічний елемент Калій утворює природні поклади
калійної солі, сильвініту, польового шпату, ортоклазу.
7.
Жорсткість води.
1. тимчасова або карбонатна спричиняється наявністю у
воді кальцій та магній гідроген карбонатів (Мg2+,
Са2+, НСО3-)
2.
Постійна або не карбонатна спричиняється наявністю у воді сульфатів та хлоридів
кальцію та магнію (Мg2+,
Са2+,Cl -, SO42-)
Способи усунення жорстокості води.
1.
Карбонатної:
·
кип’ятінням:
Са(НСО3)2 → СаСО3↓+
СО2+ Н2О
·
додаванням
соди: Са(НСО3)2 + Na2СО3→ СаСО3↓ + Na НСО3
·
додавання
вапняного молока:
·
Са(НСО3)2
+ Са(ОН)2 → 2СаСО3+2 Н2О
2.
Некарбонатної,
або постійної
·
Додавання
соди: СаSO4 + Na2СО3 → СаСО3 ↓+ Na2SO4
ІІ.
Підсумки заняття.
Здійснити перетворення (письмово):
а) Na → Na2О → NaОН → Na2SO4 → NaCl→Na
б) Са → СаО
→ Са(ОН)2 → Са
Cl2 →
Са(NО3)2 → СаSO4
Література: Ольга Ярошенко «Хімія»
11 клас, сторінка 141 – 153.
Присилати завдання на
Vіder викладача
Коментарі
Дописати коментар