Питання до диференційованого заліку з «Медичної хімії» для студентів ІІ –курсу групи «А», спеціальність Медсестринство, спеціалізація «Сестринська справа» 2019-2020 н.р.

Питання до диференційованого заліку з «Медичної хімії» для студентів   ІІ –курсу  групи «А», спеціальність Медсестринство, спеціалізація  «Сестринська справа» 2019-2020 н.р.

1.  Гідроліз, його роль в хімічних і біохімічних  процесах. Складність рівняння гідролізу Zn(NO₃)₂.

2.  Йонний добуток води. Що він характеризує? Що таке  р –Н розчинів. Його значення.

3.  Способи  вираження складу розчинів.

4.  Вплив температури і тиску на розчинність рідин.

5.  Що таке розчини і як їх класифікують?

6.  Складіть формули таких комплексних сполук:

 а)  пентааминтіоцеанатокобальт (ІІІ) нітрат;

б) натрій дитіосульфатоаргентом.

7.   Що таке  s - елементи і які елементи належать до цієї групи?

8.  Що таке біогенні  елементи та яка їх роль в організмі людини?

9.   Що таке  p - елементи і які елементи належать до цієї групи?

10.  Що таке  d - елементи і які елементи належать до цієї групи?

11.  Механізм дії буферних систем. Буферні системи крові.

12.  Гідроліз солей. Ступень гідролізу.

13.  Буферні системи та їх класифікація, рН буферних розчинів.

14.  Типи протеолітичних реакцій. Реакції нейтралізації, гідролізу та йонізації.

15.  Дисоціація води.   Йонний добуток води. рН біологічних рідин.

16.  Властивості розчинів сильних електролітів. Активність та коефіцієнт активності.

17.  Ступень дисоціації та константа дисоціації слабких електролітів.

18.  Розчини електролітів. Електроліти в організмі людини.

19.  Способи вираження кількісного складу розчинів.

20.  Розчинність твердих речовин і рідин. Розподіл речовин між двома рідинами, що не змішуються.

21.  Поняття про розчини, класифікація розчинів.

22.  Класифікація КС (за природою лігандів та зарядом внутрішньої сфери).

23.  Сучасні уявлення про будову комплексних сполук (КС).

24.  Біогенні d-елементи та їх медико – біологічне значення.

25.  Біогенні р – елементи та їх медико – біологічне значення.

26.  Біогенні s- елементи та їх медико – біологічне значення.

27.  Зв᾽язок між місцем знаходженням  s-, р- і d- елементів

  у періодичній системі та їхнім вмістом в організмі.

28.  Написання ОВР за допомогою електронного балансу та напівреакцій.

29.  Типові хімічні властивості елементів та їх сполук (реакції без зміни ступеня окислення, зі зміною ступеня окислення, комплексоутворення.).

30.  Електронна структура біогенних елементів.

 31. Біополімери. Органічні речовини, які є біополімерами. Наведіть приклади.

32.  Гомологи та ізомери,  їх  визначення. Навести приклади.

33.  Спирти, їх класифікація, хімічні особливості, медико – біологічне значення.

34.  Класифікація вуглеводів, загальні.

35. Феноли: визначення, хімічні особливості, медико –біологічне значення.

36. Аміни: визначення, функціональна група, класифікація амінів.

37.  Карбонільні сполуки: визначення, функціональна група, альдегіди й кетони, окремі представники.

38.  Карбонові кислоти: визначення, функціональна група, класифікація кислот.

39.  Пептиди і білки  визначення, реакція поліконденсації між амінокислотами.  Будова і властивості білків.

40.  Ліпіди. Групи і ознаки за якими поділяють ліпіди.

41.  Адсорбція на поверхні твердого тіла.

42.  Адсорбція сильних електролітів.

43.  В᾽язкість розчинів ВМС: питома, приведена, характеристична. Визначення молекулярних мас біополімерів.

44.  Порушення стійкості розчинів ВМС. Драглеутворення. Властивості драглів.

45.  Вплив рН середовища на набухання білків. Ізоелектрична точка  білка, методи її визначення.

46.  Особливості розчинів ВМС. Механізм набухання, види та ступені набухання. Значення набухання у фізіології організму.

47.  Стійкість колоїдно – дисперсних систем. Колоїдний захист, його біологічна роль.

48.  Електричні властивості колоїдно – дисперсних систем. Електрофорез, його використання в медичної практиці.

49.  Методи очищення колоїдних розчинів: діаліз, електродіаліз, ультрафільтрація, «штучна нирка».

50.  Способи одержання колоїдних розчинів.  Будова колоїдних частинок.

51.  Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом і залежно від розміру частинок дисперсної фази.

52.  Хромотографія та її використання в  медико – біологічних досліджень.

53.  Поверхні явища, їх значення в біології та медицині. Поверхнева енергія,  поверхневий натяг, адсорбція.

54.  Дифузійні  і мембранні потенціали, їх роль у ґенезі біологічних потенціалів.

55.  Окисно – відновні електродні потенціали. Механізм їх виникнення, біологічне значення.

56.  Електронні потенціали та їх механізм, електрорушійні сили.

57.  Провідники першого і другого роду. Питома, молярна гранична електропровідність розчинів електролітів. Електроліти в організмі людини.

58.  Ферменти як біологічні каталізатори. Особливості дії ферментів.

59.  Каталіз та каталізатори.  Кислотно – основний каталіз.

60.  Швидкість реакції та залежність від концентрації і температури.

61.   Класифікаційні ознаки органічних сполук: будова карбонового скелета і природа функціональної групи.

62.  Класифікація ізомерії: структурна, просторова, оптична.

63.  Алкани, їх будова, номенклатура та медико – біологічне

 значення.

64.  Будова алкенів, алкадієнів. Реакції електрофільного приєднання.

65.  Будова аренів, номенклатура та ізомерія, медико – біологічне значення.  66.  Альдегіди і кетони, номенклатура, ізомерія, хімічні властивості.                 67.  Карбонові кислоти. Будова, класифікація, номенклатура, ізомерія та медико - біологічне значення. Хімічні властивості.

68.  Гідроксиамінокислоти, оксикислоти, їх будова, номенклатура, ізомерія, біологічне значення . Загальні специфічні властивості.

69.  Вуглеводи, їх  класифікація.

70.  Реакційна здатність моносахаридів.

71.  Дисахариди – найпростіші  представники олігосахаридів, їхня відновна здатність.

72.  Невідновні дисахариди (сахароза).

73.  Крохмаль як представник гомо полісахаридів, його будова і гідроліз.

74.  Класифікація гетероциклічних сполук.

75.   Шестичленні  гетеро цикли з одним і двома гетеро атомами (піридин, пірімідін), будова,  властивості та похідні.

76.  Конденсовані  гетероцикли.  Пурин, його будова.

77.  Загальні уявлення про нуклеїнові кислоти.

78.   Амінокислотний склад білків та пептидів.

79.   Структурна організація білків.

80.   Фізіко – хімічні властивості білків.

81.  Перший і другий закони термодинаміки їх визначення.

82.  Термодинамічні системи, їх типи. До якого типу можна віднести живі

організми? Відповідь обґрунтувати.

83.  Швидкість хімічної реакції. Чинники, що впливають на швидкість хімічної реакції.

84.  Каталіз, види каталізу.

85.  Характеристика ферментів як біологічних каталізаторів. Чинники, що впливають на біологічну активність ферментів.

86.  Електроліти та неелектроліти. Сильні і слабкі електроліти. Ступінь дисоціації

87.  Поверхневий натяг.  ПАР їх будова і орієнтація їх на поверхні поділу фаз.

88.  Сорбція. Види сорбції. Суть понять «адсорбція», «адсорбент», «адсорбат».

89.  Дисперсні системи, їх класифікація за ступенем дисперсності. Поняття про золь. Будова міцели.

90.  Загальна характеристика високомолекулярних сполук (ВМС). Властивості (ВМС).