Викладач	Яловенко Н.І.
Предмет	Основи медсестринства
Група	2 – А с/с
Дата	Згідно розкладу
Тема № 38 Практичне заняття	Основи санології

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Цілі практичного заняття:

Знати:

- що означають терміни "здоров'я","санологія" і "валеологія";

- основні засади і завдання санології і валеології;

- що означають терміни " індивідуальне і суспільне здоров'я";

- фактори ризику виникнення захворювань;

- основні принципи загартування.

Вміти:

-виявити фактори, що спричиниши виникнення захворювання у хворого;

-проводити сан.-просвітницьку роботу серед хворих і здорових;

-вираховувати показники громадськогоздоров'я.

Сім’я та здоров’я

1. Сім’я – це:

а) осередок суспільства;

б) кровна спільність людей;

в) спільність мови та звичаїв;

г) загальна житлова площа.

2. У неблагополучних сім’ях тривалість життя зменшується кожні 10 років:

а) на 3 роки;

б) 4 роки;

в) 2 роки;

г) 1 рік.

3. Статеве дозрівання в чоловіків у середньому відбувається у віці:

а) 16 років;

б) 18 років;

в) до 23 років;

г) до 30 років.

4. Статеве дозрівання в жінок у середньому відбувається у віці:

а) 16 років;

б) 18 років;

в) до 20 років;

г) до 25 років.

5. Головою сім’ї є:

а) чоловік;

б) дружина, діти;

в) бабуся;

г) свійські тварини.

6. Секс – це:

а) порнографія;

б) еротика;

в) статеве життя;

г) інтимне життя.

7. Еротика – це:

а) відеофільми, сюжети про любов;

б) статеві органи;

в) коїтус;

г) оголеність тіла.

8. До первинних статевих ознак належать:

а) відповідні вага тіла та вік;

б) наявність статевих органів;

в) наявність оволосіння;

г) оволосіння статевих органів, поява бороди, вусів;

9. До вторинних статевих ознак належать:

а) наявність статевих органів;

б) зрілість статевих органів;

в) наявність оволосіння за статевою ознакою;

г) статеве життя.

10. Інфантильність – це:

а) загальний недорозвиток;

б) статевий недорозвиток;

в) порушення стану усіх органів та систем.

11. Планування сім’ї є обов’язком:

а) держави;

б) чоловіка та жінки;

в) суспільства.

12. Найбільш зацікавленим у міцній сім’ї є:

а) податкова служба;

б) міліція;

в) суспільство.

Психологічна саморегуляція

1. Психічна саморегуляція – це:

а) система прийомів і способів вольового пригнічення негативних емоції;

б) пристосування реакції за змінних нервових обставинах;

в) проявлення адаптації;

г) метод самолікування.

2. Аутотренінг – це:

а) концентрація емоції;

б) розслаблення;

в) напруження нервової системи;

г) самонавіювання.

3. Аутотренінг необхідно починати:

а) із заглиблення в сон;

б) м’язового розслаблення;

в) створення спокійної обстановки;

г) абсолютної тиші.

4. Максимальної релаксації можна досягти у позі:

а) напівсидячи;

б) зігнувшись;

в) сидячи;

г) лежачи.

5. Слід починати аутотренінг з букви:

а) а;

б) о;

в) я;

г) и.

6. Під час аутотренінгу першу частину фрази промовляють на такому етапі акту дихання:

а) апное;

б) вдих;

в) ортопное;

г) між вдихом та видихом.

7. Другу частину фрази аутотренінга слід промовляти на такому етапі акту дихання:

а) апное;

б) вдих;

в) видих;

г) ортопное.

8. Фрази аутотренінга слід повторювати з частотою:

а) 10 разів за 1 хв;

б) 16 разів за 1 хв;

в) 20 разів за 1 хв;

г) 22 рази за 1 хв.

9. Аутотренінг варто проводити:

а) перед стресом;

б) під час стресу;

в) після стресу;

г) у спокої.

10. Закінчувати аутотренінг слід фразою:

а) «Я володію собою»;

б) «Я абсолютно спокійний»;

в) «Я спокійний»;

г) «Я почуваю себе добре та задоволений собою».

Загартовування організму

1. Загартовування – це:

а) система пристосувань;

б) система тренувань;

в) індивідуальний комплекс процедур;

г) підвищення стійкості організму з підвищенням імунітету.

2. Активне загартовування – це:

а) пасивне загартовування;

б) індивідуальний комплекс процедур;

в) підвищення стійкості організму;

г) підвищення опірності організму інфекціям.

3. Пасивне загартовування – це:

а) загартовування ніг;

б) загартовування рук і обличчя;

в) вологе обтирання;

г) загартовування не залежить від волі людини.

4. Основними принципами загартовування є:

а) поступовість і регулярність;

б) урахування індивідуальних особливостей;

в) приймання процедур у строго відведений час;

г) приймання процедур у визначеному місці.

5. Термічні реакції з виділенням великої кількості тепла відбуваються:

а) у м’язовій системі;

б) жировій клітковині;

в) сполучних тканинах;

г) легенях.

6. До місцевих загартовувальних процедур належать:

а) обливання холодною водою;

б) ходьба босоніж;

в) полоскання горла;

г) ванна та душ.

7. До загальних загартовувальних процедур належать:

а) промивання носа;

б) загальний масаж;

в) обтирання;

г) субаквальні ванни.

8. Загальне загартовування слід починати:

а) з сонячної ванни;

б) повітрянної ванни;

в) теплої ванни;

г) обтирання.

9. Вищим проявом загартовування є:

а) холодна ванна;

б) холодний душ;

в) обтирання снігом;

г) моржування та ходьба по снігу.

10. Основні принципи загартовування:

а) урахування індивідуальних особливостей організму;

б) використання гарячої води;

в) пристосування організму до змін температури;

г) обов’язкове тестування.

11. Фізичні агенти, застосовувані під час загартовування:

а) пара;

б) холод – тепло;

в) опромінювання ультрафіолетовими й інфрачервоними променями;

г) механічна дія руху повітря та води.

12. Режим загартовування:

а) початковий, пов’язаний з тренуванням фізичної терморегуляції;

б) загальний;

в) оптимальний;

г) особистий – спеціальний.

13. Початковий режим загартовування пропонують:

а) людям старшого віку;

б) дітям;

в) особам, ослабленим внаслідок хвороби;

г) людям із загостренням захворювання.

14. Первинна профілактика полягає:

а) у попередженні травм;

б) попередженні інфекції;

в) попередженні ускладнень після захворювання;

г) попередженя хвороб і травм.

15. Профілактика вторинна – це попередження:

а) рецидивів;

б) ускладнень;

в) інвалідності;

г) смертності.

16. Профілактика третинна – це попередження:

а) інвалідності та смертності;

б) захворюваності та травматизму;

в) рецидивів та ускладнень.

17. Спосіб життя – це:

а) суспільні взаємовідносини;

б) місце людини у суспільстві;

в) способи та види активної діяльності людей.

18. До найбільш дієвих факторів, що впливають на стан здоров’я населення належать:

а) виробничий;

б) характер розподілу та використання матеріальних ресурсів сім’ї;

в) психологічний клімат сім’ї й особливості внутрішньосімейних стосунків;

г) рівень загальної гігієнічної культури.

19. Диспансеризація – це активний метод динамічного спостереження:

а) завагітними жінками;

б) здоровими особами, що об’єднанні за загальними фізіологічними особливостями або умовами праці;

в) хворими, що страждають на хронічні захворювання;

г) особами з факторами ризику з метою більш раннього виявлення їх і своєчасного лікування.

20. Основна мета диспансеризації полягає:

а) у збереженні та зміцненні здоров’я населення;

б) збільшенні тривалості життя людей;

в) профілактиці.