ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6. Тема. Третій етап медсестринського процесу. Мета. Навчитися здійснювати планування сестринських втручань, складати план

 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6.

Тема. Третій етап медсестринського процесу.

Мета. Навчитися здійснювати планування сестринських втручань, складати план догляду, документувати дані до навчальної сестринської історії хвороби.

 

Кількість навчальних годин – 4 години.

 

План практичного заняття.

1.      Третій етап медсестринського процесу.

2.      Стадії ІII етапу медсестринського процесу.

 

1.      ІII етап медсестринського процесу – Планування сестринських втручань.

ІII етап медсестринського процесу передбачає формулювання мети догляду, очікуваних результатів, методів, засобів сестринських дій та встановлення термінів досягнення поставленої мети.

Планування сестринських втручань

Постановка мети: 1. Короткотермінова. 2. Довготермінова.

План догляду

Стандарти сестринської практики

Участь пацієнта і його сім’ї

Письмове керівництво до догляду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План догляду – це юридичний документ якості сестринської допомоги, документ, який дає змогу визначити економічні витрати, оскільки в ньому зазначені матеріали та обладнання, необхідні для виконан­ня сестринського догляду. План догляду координує роботу сестринської бригади, забезпечує його наступність, допомагає підтри­мувати зв'язок з іншими службами та фахівцями. План догляду обов'язково передбачає участь пацієнта і його сім'ї в процесі догляду.

Постановка мети сест­ринських втручань:

-        короткотермінова (досягається за 1 – 2 тиждні). Ставиться у гострій фазі захворювання;

-        довготермінова – досягається за більш тривалий час, спрямована на запобігання рецидивам захворювань, ускладнень, їх профілакти­ку, реабілітацію і соціальну адаптацію, а також здобуття знань про здоров'я.

 

Під час формулювання мети необхідно враховувати дію, критерій (дата, час, очікуваний результат) і умови (за допомогою чого або кого).

Наприклад, медична сестра протягом двох днів повинна навчити пацієнта робити собі ін'єкції інсуліну. Дія – робити ін'єкції, критерій – протягом двох днів, умова – за допомогою медичної сестри.

Для успішного досягнення мети не­обхідно навчати пацієнта і створити сприятливе середовище. Після визначення мети та завдань з догляду медична сест­ра складає план догляду за пацієнтом – письмове керівництво, яке являє собою докладне перерахування дій медичної сестри необхідних для проведення сестринського догляду.

 

Планування включає розробку не лише сестринських втручань (опис як медсестра може допомогти пацієнту), а й результатів, які показують, що пацієнт зможе робити в результаті сестринських дій.

III етап сестринського процесу складається з чотирьох стадій:

1. Встановлення пріоритетів.

2. Розробка результатів.

3. Розробка сестринських втручань.

4. Документування плану.

На першій стадії необхідно зясувати які проблеми пацієнта є актуальними, а які потенційними. Проблеми, що мають первинний пріорітет розглядаються найпершими.

На другій стадії (розробка результатів) медична сестра формулює результати, яких досягне пацієнт після проведення медсестринських втручань, працюючи разом.

Грамотно описані результати дадуть змогу визначити ефектив­ність сестринських втручань. Запис результатів краще здійснювати з власних слів пацієнта, не намагатися замінювати їх.

Визначення бажаних або очікуваних результатів ґрунтується на таких завданнях сестринського догляду:

-        домогтися позитивно­го стану здоров'я;

-        оптимізувати можливості людини в плані само­допомоги або допомоги рідних;

-        вирішити актуальні проблеми пацієнта;

-        зняти гостроту проблеми, які неможливо розв'язати;

-        запобігти розвитку потенційно можливих проблем;

-        допомогти па­цієнту справитись з проблемами, гострота яких не піддається зниженню.

 

Результати сестринського догляду слугують оцінкою ефективності сестринського процесу. При формулюванні результатів необхідно дотримуватись правил:

1. Результати повинні бути пов’язані з реакціями людини.

2. Результати повинні бути орієнтовані на пацієнта і визначатися разом з медсестрою.

3. Результати повинні бути зрозумілими і стислими.

4. Результати повинні бути реалістичними.

5. Результати повинні описувати поведінку, яку можна оцінити.

Третя стадія включає розробку та запис сестринських втручань, де за­значено, як медична сестра допоможе пацієнту досягти поставле­ної мети.

Сестринське втручання – це специфічна стратегія, розроблена з метою надання допомоги пацієнту та досягнення запланованих результатів, основана на етіологічних факторах сестринського діагнозу.

При розробці втручань необхідно врахувати можливості пацієнта в самодопомозі. При наявності декількох ефективних видів втручань дати пацієнтові право обрати самостійно.

При розробці сестринських втручань використовують техніки:

1. Побудова гіпотез.

2. Мозковий штурм.

Ефективність сестринських втручань залежить від таких характеристик:

1. Погодження з планом догляду.

2. Наукове обґрунтування.

3. Індивідуалізація:

-        основна увага приділяється етіологічним факторам сестринського діагнозу;

-        заохочення пацієнта;

-        визначення сильних та слабких сторін пацієнта;

-        врахування терміновості і серйозності ситуації.

4. Створення терапевтичного та безпечного оточення.

5. Можливість навчання:

-        оцінка потреби пацієнта в навчанні;

-        визначення готовності пацієнта до навчання;

-        визначення факторів, що впливають на навчання;

-        визначення стратегій навчання;

-        оцінка результатів навчання.

Четверта стадія (документування плану) включає обговорення плану догляду з іншими членами сестринського персоналу та написання плану.

Усі види допомоги, надані пацієнту, повинні бути зафіксовані в плані догляду.

Бажано, щоб медсестринські втручання погоджувалися з те­рапевтичними рішеннями, а також рішеннями інших членів ме­дичної бригади; ґрунтувалися на наукових принципах; були індивідуальними для кожної конкретної ситуації; використовували можливість навчання пацієнта та його участь.

Запис про сестринське втручання необхідно робити у вигляді чітких і стислих тез.

Основними правилами написання сестринських втручань є:

1. Сестринські втручання повинні фіксуватись датою і підписом.

2. Сестринські втручання повинні містити конкретні дієслова і вказувати конкретні дії для досягнення бажаних результатів.

3. Сестринські втручання повинні вказувати хто, де, коли, як буде здійснювати зазначені дії.

4. Сестринські втручання повинні бути розроблені індиві­дуально для кожного пацієнта.

Складений у письмовому вигляді план догляду є робочим документом для медичних сестер та інших членів бригади. Залежно від потреб пацієнта план повинен легко піддаватись перегляду, змінам і доповненням.

Завдання: Заповнити лист «План сестринського догляду» згідно задач практичної роботи № 5 "на вайбері".